Умберто Еко - Номер нуль

— Чудово, — відгукнувся Сімей у цілковитому захваті, — ви — цінний працівник, Колонно, продовжимо у цьому ж тоні.

Певна річ, я почувався більш приниженим, ніж Майя, яка мусила писати гороскопи, але наразі я був на танцях, тож мусив танцювати. Ще й з огляду на південне узбережжя, хай де воно там є. Навіть якщо це лише у Лоано [114] Містечко неподалік Генуї на узбережжі Лігурійського моря. — утім, невдасі, мабуть, і цього вдосталь.

Сімей скликав нас наступного понеділка.

— Костанца, — мовив він, — у своїй статті про гуляльниць при дорозі вживає вислови: «вчиняти безлад», «осатаніти», «балаболити» й пише про шльондру, яка каже: «пішов ти на...».

— Але ж так воно й є, — заперечив Костанца. — Зараз уже всі лаються навіть на телебаченні, а слово «хрін» вживають уже навіть панянки.

— Нас не цікавить те, що робить вище товариство. Ми маємо зважати на читачів, які досі бояться лайливих слів. Треба висловлюватися манівцями. Твоя думка, Колонно?

Я запропонував:

— Як на мене, цілком підійдуть вислови: неабияка плутанина, лють, порожні балачки, йти на чотири вітри.

— І хтозна, що роблять на тих чотирьох вітрах, — гигикнув Браггадочо.

— Про те, що роблять на чотирьох вітрах, ми розповідати не повинні, — відповів Сімей.

Потому ми взялися за інше. За годину, коли зібрання скінчилося, Майя відвела убік нас із Браггадочо.

— Я більше не беру участі у розмові, бо кажу завжди невлад, але гадаю, було б добре надрукувати натомість довідничок.

— Довідник — чого?

— Таж лайливих слів, про які говорили.

— Але ж про них говорили годину тому! — перебільшено обурюючись, відповів Браггадочо, дивлячись на мене, мовляв, бачиш, отак вона завжди чинить.

— Пусте, — мовив я втішливо, — якщо вже Майю не полишали ці думки... Ну ж бо, Майє, сміливіше, розповідай свої найпотаємніші задуми.

— Отож, було б добре підказати людям, що кожного разу, коли їм захочеться висловити здивування чи прикрість, можна висловитись так: «О, зовнішній органе чоловічої статево-сечової системи, що має вигляд циліндричного виросту у пахвині, у мене вкрали гаманець!

— Та це ж скажена кобила! — мовив на те Браггадочо. — Колонно, підійдеш згодом до мого столу, я хочу тобі дещо показати?

Ми з Браггадочо розійшлися, але я не спускав очей з Майї, бо оті прояви аутизму (якщо це були вони) мене чимраз дужче зачаровували.

Вже всі пішли, сутеніло, у світлі настільної лампи Браггадочо розкладав низку копій.

— Колонно, — повів він, затуляючи руками свої папірці, ніби прагнучи, щоб їх більше ніхто не побачив, — дивись, які папери я знайшов в архіві. Наступного дня після того, як тіла вбитих виклали на площі Лорето, труп Муссоліні перевезли в інститут судової медицини університету, щоб зробити розтин. І ось що написав у своєму звіті лікар, читай: «Інститут судово-медичної експертизи Королівського міланського університету, професор Маріо Каттабені [115] Провідний тогочасний криміналіст у Мілані. , протокол про проведення некроскопії № 7241 від ЗО квітня 1945 року трупа Беніто Муссоліні, що помер 28 квітня 1945 року. Тіло, готове до розтину, без одягу, лежить на столі для автопсії. Вага — 72 кг. Зріст можна визначити тільки приблизно — 166 см, оскільки внаслідок травми череп значно ушкоджено. Обличчя спотворене внаслідок численних поранень від вогнепальної зброї та побоїв, через які риси обличчя впізнати неможливо. Форму голови визначити неможливо, адже череп пошкоджено внаслідок значного пошкодження черепно-лицьових кісток...» Перескочимо:

«Кістки черепа повністю розтрощено, глибоке проломлення всієї тім’яно-потиличної ділянки з лівого боку голови, розчавлено очну ділянку з того ж боку, де очне яблуко має розірваний та плюсклий вигляд, скловидне тіло ока повністю витекло; жирова тканина орбіт, яка відкрита внаслідок розривів у багатьох місцях, без крові. На передньо-медіальній та лобно-потиличній ділянці ліворуч є два широкі прямі ушкодження шкіряного волосяного покриву, з рваними краями, завширшки майже 6 см кожне, крізь які видно оболонку головного мозку. У потиличній ділянці, праворуч від середніх структур мозку, є два отвори, розташовані поряд, з опуклими, нерівними краями максимального діаметра майже два см, крізь які видно кашоподібну мозкову речовину без слідів кров’яної інфільтрації». Зрозумів? Кашоподібна мозкова речовина!

Браггадочо ось-ось почне стікати потом, руки у нього трусяться, на нижній губі виблискує краплина поту, він скидається на гурмана, який почув, як пахнуть смажені мізки чи смачна страва з тельбухів або гуляш. Він продовжував читання: