Сергій Гридін: Незрозумілі

онеділок двадцять четвертого вересня для Сані Головка не заладився ще із самого ранку. Днем раніше вирішив він поголитися. Робити це ввечері, щоб, не дай Боже, побачили і засміяли батьки, не хотів, тому цю відповідальну процедуру відклав на ранок наступного дня, тобто понеділка.

Дочекавшись, доки всі розбіжаться у своїх справах, Олександр Головко, чоловік чотирнадцяти з половиною років, став перед дзеркалом у ванній кімнаті, дістав татову пінку для гоління, одноразовий «Жилет» й увімкнув кран умивальника, звідки потекла тоненька цівка гарячої води. Провів по обличчю рукою, відчувши м’яку поросль. Біля ямки на підборідді та над верхньою губою, добре придивившись, можна було розгледіти кілька світлих, трохи кучерявих волосин.

Саня пшикнув на долоню пінкою, забризкавши нею і дзеркало, розмазав її по обличчю і почав незграбно шкрябати бритвою шкіру. Хоч як намагався робити все, як батько, надуваючи, наче «старий» Головко, щоки, це мало йому вдавалося. Несподівано зачепив болючий запалений прищик, який невідомо звідки взявся за ніч, і скрикнув, порізавшись. Тонка червона цівка заструменіла по щоці, пробігла кутиком губ. Санько провів язиком по вустах, скривився, сплюнув в умивальник рожеву від крові піну та плюснув на обличчя водою, змиваючи наслідки своєї невмілості.

Кров чомусь не зупинялася. Уже треба було йти до школи, а вона все юшила, збігаючи щойно потривоженим бритвою підборіддям. Санько вилаявся вголос, відірвав невеличкий шматок газети, наслинив його і приліпив на рану. Це робив у таких випадках і батько. Одягнув сірий костюм (форму в гімназії дирекція тільки рекомендувала, але батьки завжди змушували натягувати ненависний піджак зі штаньми), вхопив рюкзак, перед тим як вийти з квартири, кинув коротким поглядом у велике дзеркало на стіні в передпокої.

Звідти на нього невпевнено зиркнуло якесь страшидло з фільму жахів. Заліплений шматком просякнутого кров’ю паперу прищ був не одиноким. Подібні на нього неприятелі щільно розкидались на лобі, один із них зухвало вгніздився на носі, від чого той кольором нагадував достиглий помідор. Як і завжди, волосся на маківці непокірно стирчало. Санько його вже і водою мочив, і прилизував — ніякого ефекту. Та й обличчя якесь, наче гримаса. Щоки великі, губи пухкі, наче силіконом накачані, вії довгі, аж доверху загинаються. Біс забирай, ніби в дівчиська. От у Севки Мовчанова, однокласника, ніс рівний, вилиці, як у Брюса Вілліса, зачіска, ніби в салоні зроблена.

Севка прийшов у п’ятницю до школи, сяючи як нова копійка, і, не втримавши своїх емоцій, розповів пацанам на великій перерві, що ввечері перший раз у житті поголився. Усім охочим давав доторкнутися до свого підборіддя, після четвертого уроку вже скаржився, що почала відростати щетина, і пропонував дівчатам поцілувати його та відчути «справжнього мужчину». Головко, заздрісно споглядаючи за впевненим у собі однокласником, тільки підгигикував разом з усіма «малолетками», яким голитися тільки рушником — так казав Севка. Підійти з такими пропозиціями до дівчат він наважився б хіба уві сні.