Деніел Кіз - Таємнича історія Біллі Міллігана

— Мершчій сідай назад за кермо! — прогарчав він.

Дівчина підскочила від несподіванки й повернулась до нього.

— Що?

— Я озброєний. І я хочу, шчоби ти сіла в машину й відвезла мене, куди скажу.

Перелякана дівчина підкорилась. Слов’янин сів поруч і витягнув два пістолети. Тієї миті Адалана втретє силою думки спровадила Рейджена зі сцени.

Адалану гриз неспокій. Ану ж Артур довідається, що вона краде в Рейджена час? Вона вирішила: якщо Рейджена коли-небудь упіймають на грабунках, то нехай у зґвалтуваннях теж обвинувачують його. Враховуючи, що він у кожному з цих випадків вирушав із дому зі зброєю й твердим наміром когось пограбувати, всі легко повірять, що на сцені весь час був тільки Рейджен. А те, що він не може пригадати, як скоював ці злочини, спишуть на горілку й наркотики.

Адалана захоплювалась Рейдженом. Він міг бути агресивним, а міг із надзвичайною ніжністю опікуватись маленькою Крістін. Адалана дуже хотіла бути схожою на нього. Поки її жертва вела корвет, Адалана трималась і говорила так, мовби і справді була Рейдженом.

— Зупинись біля тієї офісної будівлі, — звеліла вона. — Позаду неї є стоянка, і там повинен бути лімузин.

Коли вони побачили лімузин, Адалана націлила на нього один із пістолетів.

— Я планую вбити господаря цієї машини. Якби він опинився зараз тут, то вже був би покійником. Він торгує кокаїном, і я достеменно знаю, що він забрав життя маленької дівчинки, давши їй наркотик. Він постійно таке виробляє. За це я його й пристрелю.

Адалана намацала щось у кишені куртки. Те «щось» виявилось наручниками Томмі. Адалана кинула їх на підлогу машини.

— Як тебе звуть? — запитала вона дівчину.

— Поллі Ньютон.

— Поллі, я бачу, що в тебе закінчується бензин. Зупинись біля тієї заправки.

Адалана заплатила за двадцять літрів бензину, після чого звеліла Поллі їхати по шосе І-71 на північ. Вони дістались Вортінґтона, де Адалана наполягла на тому, щоб зупинитись біля магазину морозива й випити по пляшці кока-коли.

Коли вони рушили далі, Адалана побачила, що праворуч від шосе тягнеться річка. Її береги з’єднували кілька старих мостів із одностороннім рухом. Адалана відчувала, що Поллі Ньютон уважно вивчає її обличчя — мабуть, для того, щоб описати його потім у поліції. Адалана плескала язиком, вдаючи з себе Рейджена й намагаючись наплести три мішки гречаної вовни. Це зіб’є Артура й решту зі сліду, і ніхто ніколи не здогадається, що це вона була на сцені.

— Я відправив на той світ трьох людей, але це не рахуючи всіх тих, кого я вбив на війні. Я належу до терористичного угруповання. Нас називають «синоптиками». Вчора мене висадили в Колумбусі. У мене була важлива місія: навіки закрити рота людині, котра збиралась давати проти «синоптиків» свідчення в суді. Мушу сказати, що з цим дорученням я впорався на відмінно.

Поллі Ньютон слухала мовчки, іноді киваючи головою.

— А ще я веду подвійне життя, — нахвалялась Адалана. — Для прикриття я ношу розкішні костюми, керую бізнесом і їжджу на «мазераті».

Вони з’їхали на пустельний сільський путівець, і Адалана змусила Поллі перетнути глибоку канаву, проїхати крізь поле, густо заросле бур’яном, і спинитись біля невеличкого ставка. Адалана вийшла з авто разом із Поллі, помилувалась на воду й краєвид, а тоді повернулась до машини і вмостилась на капоті.

— Перечекаємо тут хвилин двадцять, а тоді я скажу тобі, де мене висадити.

У Поллі немов гора з пліч упала.

І тоді Адалана додала:

— А ще я хочу зайнятися з тобою сексом.

Поллі заплакала.

— Я тебе не скривджу, — запевнила Адалана. — Я не б’ю жінок. Мені бридко про таке навіть чути. Зрозумій, коли тебе ґвалтують, не варто зчиняти лемент і пручатися, тому що це тільки сердить ґвалтівника і він стає брутальним. Краще спокійно лягти на спину й сказати: «Вперед». І ґвалтівник не заподіє тобі шкоди. Мені боляче дивитись на жіночі сльози, але вони тебе не врятують. Я все одно це зроблю.

Вона взяла два великі рушники, які знайшла в машині, та свою куртку і розстелила все це на землі.

— Лягай сюди, руки поклади на землю, дивись у небо і спробуй розслабитися.

Поллі послухалась. Адалана лягла поруч із нею, розстібнула на дівчині блузку й бюстгальтер і поцілувала її.

— Не хвилюйся, що завагітнієш абощо, — сказала вона. — У мене була хорея, і мені зробили вазектомію. Ось, поглянь.

Адалана спустила до колін спортивні штани й показала Поллі шрам внизу живота, якраз над членом. Насправді то був не шрам від вазектомії, а навскісний шов на тому місці, звідки Біллі видалили грижу.