Деніел Кіз - Таємнича історія Біллі Міллігана

Хлопець зміряв їх бундючним поглядом, і Кеті роздратувалася. Вона не хотіла, щоб її брат здався Бев дешевим позером.

— Та годі тобі ламати комедію, — напосілась на нього Кеті. — Так ти від обіцянки не відкараскаєшся. Два роки перерви — це не так уже й багато. Ти швидко все згадаєш. А якщо ти й справді так нервуєш, то давай за кермо сяду я.

— Або їдьмо на моїй машині, — запропонувала Бев.

— Добре, я поведу, — нарешті капітулював Артур.

Він обійшов «фольксваген» і відчинив для дівчат пасажирські дверцята.

— Хай там що, а ґречні манери ти у в’язниці не розгубив, — зауважила Кеті.

Вона сіла на заднє сидіння, а Бев примостилася спереду. Артур сів за кермо і завів машину. Рушаючи з місця, він занадто рано відпустив зчеплення. Авто шарпнулось уперед і покотило лівою стороною дороги.

— Може, краще я поведу? — вичавила Кеті.

Артур не відповів. Напружено згорбившись над кермом, він звернув у праву смугу й поїхав далі. Проїхавши мовчки декілька хвилин, він зупинився біля заправки.

— Здається, у мене порожній бак, — звернувся він до чергового.

— З твоїм братом усе гаразд? — пошепки запитала Бев.

— Усе буде добре, — відказала Кеті. — На нього іноді щось находить, але він скоро оговтається.

Дівчата побачили, що вуста юнака заворушились, мов у безгучній розмові. Потім він швидко роззирнувся довкола, мовби хотів збагнути, де опинився. Побачивши Кеті на задньому сидінні, він кивнув і посміхнувся:

— Салют! Чудовий день для прогулянки.

— А куди ми їдемо? — поцікавилась Кеті, коли хлопець від’їхав від заправки й раптом повів машину на диво вправно й невимушено.

— Хочу побачити Клір-Крик [36] Клір-Крик (дослівно «чистий струмок») — національний природний парк у штаті Огайо, неподалік Ланкастера. . Я так часто мріяв про це за минулі два роки у в’яз… е… — затнувся він.

— Бев знає, — заспокоїла Кеті. — Я розповіла їй про в’язницю.

Мілліган кинув на Бев задумливий погляд.

— Далеко не кожен погодився б отак кататись із тим, хто щойно достроково вийшов із в’язниці.

Бев подивилась йому просто у вічі й відповіла:

— Мій девіз — не судіть, і не судимі будете.

Кеті помітила в дзеркалі заднього виду, що Біллі здивовано звів брови і прикусив губу. Було видно, що слова Бев його приємно вразили.

Авто в’їхало до парку Клір-Крик. Біллі колись часто приїздив сюди з наметом. Зараз юнак жадібно вбирав очима краєвид, ніби бачив його вперше. Кеті милувалась тим, як сонячне проміння пронизує крони дерев і мерехтить у водах струмка. Вона зрозуміла, чому брат так любить це місце.

— Я мушу знову намалювати цей пейзаж, — промовив він. — Але цього разу я зображу його геть інакше. Мені кортить оглянути всі куточки, де я бував раніше, щоб намалювати їх знову.

— Але ж парк за цей час анітрохи не змінився, — сказала Бев.

— Зате змінився я.

Вони ще зо дві години каталися парком, а потім Бев запросила Біллі й Кеті на вечерю до свого трейлера. Вони повернулись на Спрінґ-стрит, де Бев залишила машину, і дівчина пояснила їм, як знайти Моррісонівську трейлерну стоянку, де вона мешкала.

Кеті зраділа, що Біллі перевдягнувся до вечері у новий костюм у тонку смужку. В ошатному вбранні, з акуратно зачесаним назад волоссям і дбайливо підстриженими вусами він мав дуже привабливий і респектабельний вигляд. Коли вони приїхали до трейлера, Бев познайомила Біллі зі своїми дітьми — п’ятирічним Браяном і шестирічною Мішель. Біллі одразу ж зосередив на них увагу: всадовив дітлахів собі на коліна й почав розповідати їм кумедні історії, вдаючи, ніби він і сам мале хлоп’я.

Нагодувавши дітей і вклавши їх спати, Бев сказала йому:

— У тебе дар ладнати з малечею. Браян і Мішель із першої ж миті були від тебе в захваті.

— Я люблю дітей, — відповів він. — А твої малюки просто дивовижні.

Кеті посміхнулась. Вона була втішена, що Біллі цього вечора в доброму гуморі.

— Я запросила на вечерю ще одного приятеля, — повідомила Бев. — Його звуть Стів Лав, і він також мешкає тут, на трейлерній стоянці. Бідолаха розійшовся з дружиною. Ми з ним найкращі друзі. Він вам сподобається, ось побачите. Стів десь на два роки молодший за Біллі й наполовину черокі [37] Черокі — один із корінних народів США. за походженням. Дуже милий хлопець.

Коли Стів Лав увійшов, Кеті приголомшила його врода: смагляве обличчя, густе чорняве волосся, хвацькі вуса й сині очі такого насиченого відтінку, якого вона зроду не бачила. На зріст хлопець був вищим за Біллі.