Диана Сеттерфилд - Там, у темній річці

Він тяжко зітхнув і тицьнув пальцем у куток фотографи.

— Як думаєте, що тут зображено? Упевнений, що це — тінь. Я довго вдивлявся у це місце. Вважаю, що ця тінь належить людині, що стояла збоку і не лізла в кадр, поки ви витримували експозицію.

Донт кивнув.

— Цій фотографії майже три роки, і я розумію, що зараз навряд чи можна згадати, хто була та людина. Можливо, вона не мала жодного стосунку до Мод. Та я все думав: якщо ви спостережлива людина, то обов'язково зможете щось повідати мені про власника цієї тіні.

Поки Армстронг говорив це, він не відривав очей від Донта, і в погляді його було більше готовності пережити розчарування, ніж піддатися надії.

Донт примружив очі, перебираючи в пам'яті різні картини. Нарешті потрібна опинилася на поверхні.

— Невисокий чоловік. Нижчий за міс Сандей десь на вісім дюймів. Худорлявий. Найбільш прикметна риса — кожух. Він був йому завеликий, причому водночас і задовгий, і заширокий. Я ще подивувався, навіщо носити таке одоробло у спекотний літній день, коли всі навкруги ходять без верхнього одягу. Мені здалося, чоловік соромився своєї кощавої статури і сподівався, що великий одяг переконає оточення, що під ним — людина відповідного розміру.

— А який він був на вигляд? Молодий чи літній? Русявий чи темноволосий? Бородатий чи поголений?

— Поголений, і підборіддя у нього вузеньке. Більше нічого не можу сказати, бо він насунув капелюха так низько на носа, що обличчя практично не було видно.

Армстронг ретельно водив очима по фотографії, наче в такий спосіб міг розсунути межі рамки і побачити того невисокого худорлявого чоловіка.

— Отже, саме він і керував свинею?

— Так, саме він. Можу повідомити вам про нього ще дещо важливе. Я попросив його позувати разом зі свинею, і він відмовився. Я попросив ще раз. Він наполегливо казав «ні». У світлі того, що ви нам розповіли про викрадення свині, його вперте небажання фотографуватись отримало цілком зрозуміле пояснення.

Їх наздогнала наймолодша з дочок Армстронга і повідомила, що чай готовий. Вона попросила батька віддати племінницю їй, і той поставив дівчинку на землю. Мала виструнчилася на всі свої два фути зросту. Взявшись за руки, племінниця та її наймолодша тітка помчали до будинку, й старша підлаштовувала свої кроки під темп молодшої.

— Вибачте за відсутність церемоній, — попередив Армстронг, — та ми зазвичай чаюємо в кухні. Це економить час, і ми можемо не знімати робочий одяг.

На великому столі були розставлені тарілки з хлібом і холодним м'ясом, таці з різноманітними пирогами, а в повітрі витав приємний аромат випічки. Старші діти намазували молодшим хліб маслом, а найменшеньку посадили на коліна найстаршому братові-дядьку, і він підсовував їй найкращі шматочки. Армстронг особисто слідкував, щоб члени його родини та гості мали все потрібне, і після численного переміщення тарілок туди й сюди залишився єдиним, у кого тарілка була порожня.

— Поклади собі хоч що-небудь, любий, — спробувала почастувати його дружина.

— Так, зараз покладу, але ж Піп не може дотягнутися до слив…

— Він краще голодуватиме сам, ніж дозволить, щоб його дітей у чомусь обділили, — пояснила вона Риті, однією рукою підсуваючи сливи ближче до сина, а іншою накладаючи хліба з сиром у тарілку чоловікові. Втім, того вже не було за столом: він вийшов із кухні, щоб налити киці молока.

Одна з дівчат Армстронгів розпитувала Риту про медичні справи та хвороби, причому вона так швидко все розуміла і виявила таку кмітливість, що лікарка мовила до її матері: «У вас тут готова медсестра». На іншому краю стола діти засипали Донта питаннями про фотографію, судноводіння та його чотириколісний велосипед.

Коли на столі залишилися самі крихти, Донт помітив, що в кімнаті посвітлішало, і виглянув за двері.

— Ви ще не прибирали у фотолабораторії?

Рита похитала головою у відповідь.

— Як гадаєте, може, варто скористатися цим чудовим світлом? Містере Армстронг, як щодо фотографії фермера за роботою? Чи зможе ваша кобила простояти сумирно упродовж десяти секунд?

— Зможе, якщо я буду поряд.

Фліт привели у двір й осідлали. Донт спостерігав за рухом хмаринок не небі. Армстронг заліз у сідло.

— Може, посадимо в кадр ще й кицю? — виникла ідея у Рити. — Де вона поділася?

Кішку знайшли, принесли та посадили на плече хазяїна.

По тому Армстронгові діти, які вже чудово розуміли, як роблять фотографію, привели в кадр собаку. Старенький пес погодився позувати на невеличкому п'ятачку між копит Фліт, там він усівся і дивився просто в камеру, як хороший собака. І коли вже наче всі були готові, Армстронг заволав зі свого сідла: