Андрій Новік - Останній спадок

Ґреґор показово закотив очі та, зображуючи базікання, постукав великим пальцем по вказівному та середньому. Ґарланд Г’юз сидів мовчки. Його насуплені брови утворювали одну суцільну криву, з країв якої повільно скрапував піт.

— На все це начхати, коли на твоїх руках умирає одинадцятирічна дівчинка з розпанаханим животом і намальованою на лобі зіркою. Кров’ю.

Бойд важко ковтнув ті слова й на мить затнувся. Його очі не брехали, не вигадували, навпаки — повнилися болем.

— Коли борешся зі світом, він починає опиратися — це повинен затямити кожен.

— Рідна віра — течія, з якою пов’язаний початок хвилі неоязичництва в Україні, — сухо продовжив Ґреґор Бойд після паузи. — Її створив 1934 року Володимир Шаян. Знайоме ім’я?

Я ствердно кивнув, досі намагаючись уникати тривалого зорового контакту з американцем. Шаяна знав кожен поважний український науковець у сфері історії та релігії.

— Трохи ближче до суті. За класифікацією, укладеною на основі системи уявлень про надприродне, в Україні діє п’ять типів організацій українського рідновірства: рідновіри-монотеїсти з одним верховним божеством, як у «РУН-віри» Даждьбог ; рідновіри-неоязичники з їхніми пантеїстичними та політеїстичними уявленнями; сучасні язичники-атеїсти , які проголошують себе вільними від вірування в реальність надприродного світу, але вшановують прадавніх богів як символи минулого, відзначають свята, мають звичаї на знак поваги до своїх родичів; симпатики рідновірства, що позиціонують себе позаконфесійними , бо не належать до жодної з чинних рідновірських організацій, одначе беруть участь у проведенні свят та обрядів; прихильники рідновірства, які, попри те, що поділяють окремі погляди інших організацій, створюють свої варіації віри та власні релігійні системи, проте не належать до сформованих конфесій і не задіяні в релігійних обрядах інших рідновірських течій, тобто є такими собі дискусійними клубами. За симпатиками та прихильниками стежити найважче, тому зазвичай вони не перебувають у нашому полі зору. Єдиною можливістю втримувати баланс і контроль над усім була організація навчальних органів в інших країнах. Останні майже ізольовані від організації, вибудовують власну діяльність лише навколо окремих наказів. Кожне відомство готує декількох агентів спецпризначення, яких ми називаємо виконавцями . Їхня чисельність залежить від рівня загрози в країні. У мусульманських — Сирії, Афганістані чи Пакистані — їх нараховують десятки, якщо не сотні, навіть попри активну діяльність урядових сил США. Італія ж, як взірцева християнська країна, узагалі не має такого відомства. Однак за потреби австрійські чи німецькі виконавці вирушають туди на виклик негайно.

— А як щодо України? — обережно поцікавився я.

Американець підвівся і, пританцьовуючи на одній нозі, узявся розминати шию, указуючи рукою на ноутбук. Я ще раз промацав поглядом невідомий автомобіль. Облич за темним склом не роздивився, залишалося тільки здогадуватися про вигляд викрадачів.

— Досі не думали, що коли-небудь доведеться працювати тут. Ми спостерігали, контролювали і в разі чого готували сусідніх виконавців із Росії та Румунії: інформували про кількість організацій, їхні осередки та пропонували детальні списки імен учасників. Проте все це обмежувалось офіційними даними. Глянемо правді в очі, — з такими словами Бойд усміхнувся, — якщо терористичний акт на релігійному підґрунті станеться в Україні, усім буде начхати. Ви ще не спроможні на кроки, які впливатимуть на решту світу. Більшість відомств і виконавців Східної Європи працює лише задля, так би мовити, профілактики. Аби в разі вже глобальної проблеми бути поруч. Тому їхня чисельність не перевищує одного-двох на країну. Виняток становить лише Росія, дії якої останнім часом здатні сколихнути не лише Європу, а й усі континенти. І ти не повіриш, коли дізнаєшся, як багато терактів ми передбачили та зупинили, незважаючи на вимогу діяти надзвичайно обережно: влада Російської Федерації, м’яко кажучи, буде не в захваті від діяльності американських спецслужб на своїй території. Одначе функціонування великих українських організацій з осередками чи духовними центрами в США, як-от « РУН-віра », може позначитися на нашій державі, тож незабаром виконавці з’являться і в Україні.

Від почутого в мене затерпли руки. Я був певен: вони не єдині органи правопорядку, — хоча й не офіційні, — що діють на території інших держав.