Джулиан Барнс - Історія світу в 10 1/2 розділах

Навіщо вони це зробили? Ось до чого я раз у раз повертаюся. Навіщо? Більшість наших думають: вони це зробили, бо примітивні — ну, знаєш там, не білі, тубільцям віри немає і так далі. Але це не те. Я ніколи не вважав їх примітивними, і вони завжди казали правду (окрім того часу, коли вчили мене мови), але вони, хай йому, були значно надійнішими людьми, аніж деякі білі, з якими я мав справу. Перше, що спало мені на думку, — що ми чимось, самі не знаючи, їх образили: наприклад, учинили якесь жахливе блюзнірство проти їхніх богів. Але абсолютно нічого не придумаю.

Як я дивлюся на це зараз, то або є певний зв’язок із тим, що сталося двісті років тому, або ж його немає. Можливо, це просто збіг обставин. Якщо так, то, виходить, нащадки тих самих індіанців, чий пліт перевернувся тоді, так само відповідальні за пліт, який перекинувся на тому самому місці. Може, індіанці можуть довезти єзуїтів тільки до цього місця вгору за течією — а тоді раптом звіріють і викидають їх за борт. Не дуже правдоподібно, так? Або ж між двома пригодами є певний зв’язок. Я саме такої думки. Мені здається, що індіанці — наші індіанці — знали, що сталося з отцем Ферменом і отцем Антоніо тоді, двісті років тому. Це з тих речей, які передаються, наприклад, коли жінки товчуть корінь маніоки. Ці єзуїти, певне, посідали важливе місце в історії індіанців. Можна уявити собі, як ця історія передавалася з покоління в покоління, обростаючи подробицями й перебільшеннями. А тоді з’явилися ми, ще одна група білих людей, серед яких знов-таки два мужики в чорних сукнях, яких теж треба везти річкою до Оріноко. Звісно, є й відмінності, наприклад оця одноока машина і таке інше, але загалом та сама історія: ми навіть кажемо, що вона, так само як і та, має завершитися перевернутим плотом. Я до того, що аналогію, звісно, складно провести, але уявімо, що ми живемо в Гастингсі в 2066 році, виходимо зранку на берег і бачимо, як підпливають отакі довгі кораблі, багато людей у кольчугах і гостроверхих шоломах виходять звідти й кажуть, що вони прибули для битви при Гастингсі, мовляв, чи не виманите ви нам короля Гарольда, щоб його можна було поцілити в око, ось вам за вашу роль великий гаман грошей. Спочатку, мабуть, саме так і хочеться зробити, правда? А потім замислюєшся: а навіщо це їм? і може виникнути така думка — це моя ідея, Вік цього не настільки певен: вони (тобто ми) з’явилися відбути церемонію, чимось дуже важливу для їхнього племені. Можливо, індіанці думали, що це якась релігійна справа, така як святкування 500-річчя собору чи що.

І є ще один варіант: індіанці насправді зрозуміли, про що сперечаються єзуїти, і то значно краще, ніж нам здається. Вони — тобто ми з Меттом — сперечалися про хрещення індіанців, і від того, що пліт перевернувся, вийшло, ніби я переміг. Адже я був старшим священиком і не бажав їх хрестити — принаймні доти, доки індіанці не почнуть поводитися трохи краще й припинять деякі свої огидні практики. Отже, індіанці, ймовірно, це зрозуміли й перевернули пліт, щоб убити отця Фермена (мене!), аби отець Антоніо лишився живий і похрестив їх. Як тобі? Тільки за першим разом Фермен вижив, і індіанці втекли, бо злякались, а за другим вони побачили, що вбили Антоніо, а це помилка — і вони втекли, бо зробили неправильно.

Чи може бути так? Я знаю одне: річ тут складніша, ніж вона могла б будь-коли здаватися газетярам. Не здивуюся, якщо Голлівуд пришле літак, який у помсту за Метта побомбить індіанців. Чи зніме римейк — так, оце вже, хай йому, значно ймовірніше. Кому дістанеться роль Метта? Яка кар’єрна можливість. Я тебе благаю. Здається, я застряг тут на тиждень чи довше. Чортова студія, чортові адвокати. Напевне, зйомки будуть якимсь офіційним чином закриватись, і це потребуватиме часу. Ввіряю це послання Мадонні Зв’язку терміновою поштою. Зовсім інше відчуття, коли даєш листа справжньому поштареві.

Кохаю-кохаю, Чарлі

Заради Ісуса, не роби цього зі мною — більше ніколи не роби, серйозно. Два дні після цих гребучих джунглів, де я ледь не вмер, а ти кидаєш слухавку, коли я дзвоню. Слухай, я намагався тобі це пояснити: те, що вона тут працювала, — це просто збіг обставин. Розумію, що я поводився як свинюка — comme un porco , якийсь час, але будь ласка, прочитай мої листи з джунглів — я зовсім змінився. Між мною і Ліндою все скінчено, я тобі ще перед від’їздом казав. І не можу ж я контролювати, де жінка працює, чи як? Так, я знав, що вона має бути в Каракасі, і ні, я тобі цього не казав, і так, це було неправильно — але що хорошого, якби я тобі сказав? Як ти взагалі про це дізналася? Ні, її тут немає, наскільки я знаю чи готовий знати, вона десь у Вест-Індії. Ради Бога, Піппо, давай не будемо просто так викидати геть ці п’ять років.