Ллойд Дуґлас - Прекрасна одержимість

Здесь есть возможность читать онлайн «Ллойд Дуґлас - Прекрасна одержимість» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Прекрасна одержимість: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Прекрасна одержимість»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Відомий доктор Гадсон гине невдовзі після одруження. Його вдова й дочка дізнаються, що лікарі не змогли врятувати його тому, що рятували іншого – багатого гульвісу Меріка, який після чергової пиятики впав у воду. Випадково Мерік дізнається про таємницю доктора Гадсона, який вважав, що людина, допомагаючи іншим, збагачує своє життя. Мерік також пробує діяти так – спочатку для розваги… Роман “Прекрасна одержимість”, що його написав пастор і відомий письменник Лойд Дуґлас (1877-1951), ставить перед читачем багато важливих питань, як-от сенс життя, добро й зло, багатство й бідність, складність людської природи.

Прекрасна одержимість — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Прекрасна одержимість», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Невдовзі після того, як Максина упевнилася в тому, що відтепер вона точно знатиме, де її чоловік, великий дім на Підмонт-сквер було продано, і Боббі забрали до Європи, де в його матері справно покращувалося здоров’я й дух. Його віддали до школи для багатих безбатченків у Версалі, де він товаришував з молодиками, які виявилися прикрим тягарем для розлучених батьків. Під час коротких канікул він приїхав до "Максини" – слухняно називаючи так її – у Париж, скривившись від огиди, коли, у присутності друзів, вона засюсюкала до нього, на що він їдко відрубав їй голосом, що часто виходив за межі третьої октави. Вона понаводила у своє просторе помешкання старих відьом у перуках й браслетах, які плели нудні теревені про своїх родичів-аристократів за ікру та шампанське і понад міру розхвалювали її ménage , яке, безпардонно наполягав Боббі, краще було називати menagerie .

Було самотнє літо у Брайтоні і Довілі, самотнє Різдво в Каннах; приватні школи й улесливі репетитори; поїзди й готелі; нетривала, суха, важка дружба з надто витонченими, небажаними хлопцями, подібними до нього, які заздрили пекінесам своїх матерів, і нерідко запамороченими після таємних причащань з графина в серванті.

У сімнадцять його відіслали назад, самого, щоби він вступив до підготовчої школи в Коннектикуті, де, з огляду на попередній брак збалансованого інтелектуального раціону і досвіду твердої дисципліни, він витерпів тільки до Дня подяки. Директор провів його до поїзда і повернувся на заняття в капелі. Невимовний спокій зійшов на його вид, а в голосі бриніла невдавана вдячність, коли він оголосив: "Устаньмо й заспіваймо Славослів’я".

Завдяки впливові старого Ніколаса Боббі умовно прийняли в иншу підготовчу школу, Військову Академію, що була не так близько до морських вод… "Це всього-на-всього розкішна виправна колонія", – писав він першого дня своєму спантеличеному дідові, який відповів, по суті, що коли так, то це місце якраз годиться для нього. Тамтешнім вчителям він завдавав клопоту, як инші шість, але зумів вдержатися там. У ті дні він згадав про свою закинуту любов до боксу, коли потрапив до наставника, який ганебно лупцював його, поки не виявив, що хлопця не слід сприймати серйозно й опісля зацікавився ним. І містер Бовмен любив похвалятися, коли Боббі вже покинув їх, що хоча він трохи кульгає в алгебрі, та може битися, як лев.

* * *

Однак саме в університеті штату Боббі по-справжньому знайшов себе. Не ледар і не йолоп, він легко давав фори пересічним студентам у тих предметах, що будили в нього інтерес. Зоологія? Він не міг наїстися її! Фізіологія… психологія… хімія… він без угаву вражав своїх друзів пристрастю до навчання, особливо в хімії, попри цілковиту байдужість до академічних успіхів з предметів, що не припали йому до смаку.

Побратимська дружба з Томом Мастерсоном була корисною для нього; більше для нього, ніж для Тома, симпатичного юнака з ненаситним бажанням стати письменником-новелістом.

Вони знайшли один одного на ланчі для першокурсників в клубі "Дельта Омега", коли претендували на вступ туди, і негайно ж вирішили оселитися в одній кімнаті. Молодий Мастерсон, хай як жадав емансипувати себе від обмежень незвичайно строгої родини, мав щось від ідеаліста, відкривши для Боббі цілком новий світ; і той, спершу вислуховуючи свого приятеля, тому що симпатизував йому, а згодом, тому що йому припали до душі його слова, навчився у свого юного наставника любови до класичної літератури, яку спершу зневажав.

Але Мастерсон, якого ніколи не водили на коктейлі, не скористав надто багато з запізнілих рекомендацій, які діставав на замін грецької та римської мітології. Йому досить було почати – попри час, місце та обставини – щоб пити далі без угаву аж до непритомности. Боббі, ще досить тверезий, якимось чином доводив його додому і клав у ліжко зі справжньою материнською турботою. Очевидно, йому ніколи не спадало на думку, що він наражає на небезпеку майбутнє свого приятеля.

– Бідний старий Томмі, – говорив він, розшнуровуючи черевики. – Боюся, ти ніколи не навчишся пити, як джентльмен!

Не був вплив Мерріка надто великим благословенням і для клубу "Дельта Омега", куди вони з Томом вступили на другому курсі. Якби не такий приємний, він був би менш небезпечний. Його чарівна невідпорність стала фатальною для добрих намірів багатьох молодиків, які щиро прагли лишатися тверезими і наполегливо працювати.

Навіть старшокурсники – які зазвичай зневажали підліткове товариство – скориставшись його щедрою гостинністю, яку доти приймали вельми неохоче, вже незабаром, зазвичай пізно в п’ятницю, неслися дорогою у великому туристичному автомобілі Боббі, взявши курс на оселю його батька на озері Сагінак.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Прекрасна одержимість»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Прекрасна одержимість» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Прекрасна одержимість»

Обсуждение, отзывы о книге «Прекрасна одержимість» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x