Даниэль Глаттауэр - Північний вітер

Тринадцять хвилин потому

AW:

Агов, Еммі, Ви заснули?

Тридцять п’ять секунд потому

RE:

Лео, я хочу почути Ваш голос.

Двадцять п’ять секунд потому

AW:

Не зрозумів…

Сорок секунд потому

RE:

Я хочу почути Ваш голос!

Три хвилини потому

AW:

Ви серйозно? Як Ви собі це уявляєте? Зробити запис і відправити його Вам? Що б Ви хотіли від мене почути? Досить записати щось на кшталт «двадцять один, двадцять два, двадцять три»? Чи мені, може, заспівати? (Якщо вловлю, буває, якусь мелодію, то потім не можу здихатися, а згодом і звучить непогано.) Ви могли би на піаніно акомпанувати…

П’ятдесят п’ять секунд потому

RE:

Зараз хочу! ЛЕО, Я ХОЧУ НЕГАЙНО ПОЧУТИ ВАШ ГОЛОС. Виконайте моє бажання. Подзвоніть мені. 83-17-433. Наговоріть щось на автовідповідач. Будь ласка, будь ласка, будь ласка! Просто кілька слів.

Хвилину потому

AW:

А я охоче почув би, як Ви вимовляєте речення, які в листах пишете великими літерами. Ви тоді кричите? Пронизливо? Вищите, може?

Дві хвилини потому

RE:

Гаразд, Лео, ось що я пропоную: Ви мені зараз дзвоните і начитуєте лист. Наприклад: «Ви серйозно? Як Ви собі це уявляєте? Зробити запис і відправити його Вам? Що б Ви хотіли від мене почути?» А тоді я Вам дзвоню і кажу: «Зараз хочу! ЛЕО, Я ХОЧУ НЕГАЙНО ПОЧУТИ ВАШ ГОЛОС! Виконайте моє бажання».

Три хвилини потому

AW:

Так, згода, але давайте перенесемо цю затію на пізніший час. У мене сьогодні голос не дуже, до того ж я втомлений як пес. Давайте проведемо сеанс начитування голосу на автовідповідач сьогодні ввечері о 21 годині та з келишком вина. Ви не проти?

Хвилину потому

RE:

Не проти. Відпочивайте, Лео. Дякую, що Ви зі мною. Дякую, що поговорили зі мною. Дякую, що Ви є в моєму житті. Дякую!

Сорок п’ять секунд потому

AW:

А тепер викидаю ноутбук зі свого ліжка! Добраніч.

Наступного вечора

Тема: Наші голоси

Привіт, Еммі. Зробімо, як домовилися?

Три хвилини потому

RE:

Так, звісно, вже схвильована.

Дві хвилини потому

AW:

А якщо Вам не сподобається мій голос? Ви сумніватиметеся, а тоді подумаєте: «Оце той тип, який весь цей час зі мною розмовляв?» (Будьмо! Я п’ю французьке вино.)

Півтори хвилини потому

RE:

А якщо навпаки? Якщо Вам не сподобається мій голос? Якщо мій голос — наче шкряботіння нігтем? Якщо Ви після цього взагалі зі мною не захочете розмовляти? (Будьмо! Я п’ю віскі, якщо Ви не проти. Для вина я надто знервована.)

Дві хвилини потому

AW:

Візьмімо два щойно надісланих листа, домовилися?

Три хвилини потому

RE:

Але то складні листи, позаяк майже цілком складаються з питань. Запитання складно вимовляти, коли говориш із кимось вперше. А надто для жінок. Вимовляючи запитання, жінкам дуже складно вправлятися з голосом, оскільки наприкінці речення голос повинен підвищуватися, тож вони змушені брати ще вищий діапазон. Якщо жінка до того ще й нервується, то вона звучить голосно, як квочка. Розумієте? Оте кудкудакання звучить по-дурному.

Хвилину потому

AW:

ЕММІ, ПОЧИНАЄМО! Я перший говоритиму. За п’ять хвилин говоритимете Ви. Коли завершимо, то спишемося. І лише ПІСЛЯ ЦЬОГО слухатимемо запис. Зрозуміло?

Тридцять секунд потому

RE:

Чекайте!!! Номер телефону свій дасте?

Тридцять п’ять секунд потому

AW:

Перепрошую, Еммі. 45-20-737. Отож, починаю.

Дев’ять хвилин потому

AW:

Все, я завершив. Тепер Ви!

Сім хвилин потому

RE:

Готово! Хто перший слухає?

П’ятдесят секунд потому

AW:

Одночасно.

Сорок секунд потому

RE:

Згода. А тоді спишемося.

Чотирнадцять хвилин потому

RE:

Лео, чому Ви мені не пишете? Якщо Вам не подобається мій голос, то можете сміливо сказати мені це у вічі (в листі, звісно). Я вважаю, що у виборі листа до прочитання мене як жінку відверто обділено. А сторонній звук у моєму голосі, наче шкрябання, це не моя вина, то все віскі. Якщо Ви зараз не відпишетеся, то я вип’ю одразу всю пляшку! І за моє лікування від алкогольної інтоксикації платитимете Ви!

Дві хвилини потому

AW:

Еммі, я раптом не знаю, що казати. Тобто я просто ошелешений. Я Вас собі інакше уявляв. Скажіть, а Ви завжди так розмовляєте? Чи Ви якимось чином змінили голос?