Добраніч. Нехай Вам наснюсь я! І Ви тоді вже роздивіться мене!
Три хвилини потому
AW:
Добраніч, Еммі. Прикро, але я такий, який є, такий, який є, такий, який є.
Два дні потому
Тема: Зустріч
Приємного вечора, Еммі. Ви (досі) на мене ображаєтеся? Чи ми можемо випити сьогодні вночі по кілька келишків вина? Чекаю відповіді.
Ваш Лео.
Півтори години потому
RE:
Привіт, Лео, сьогодні ввечері зустрічаюся з Мією «в реалі». Ми вирішили розпочати «як у старі часи» й завершити в останньому відчиненому барі. А це означає, що додому можу повернутися аж о п’ятій ранку.
16 хвилин потому
AW:
Зрозуміло. Звісно, слід скористатися моментом, коли родини вдома немає. Передавайте вітання Мії від мене. І приємного Вам вечора.
Вісім хвилин потому
RE:
Оце один з небагатьох листів, коли я взагалі краще не знала б, як Ви виглядаєте, коли щось таке пишете. (До речі, у Вас якесь химерне уявлення про родину або принаймні про мою родину. Щоб повернутися додому о п’ятій ранку, мені не потрібно чекати поки нікого вдома не буде. Я можу це робити тоді, коли бажаю.)
Три хвилини потому
AW:
І зі мною Ви також можете зустрітися, коли забажаєте? Однаково чи Бернард на тиждень пішов з дітьми у гори, а чи сидить удома у своїй кімнаті (і будь-якої миті може завітати до Вашої кімнати)?
Двадцять хвилин потому
RE:
ЛЕО, НАРЕШТІ ВИ ЦЕ СКАЗАЛИ!!! Ви могли б і не виголошувати позавчора слізну тираду про хвилюючу першу зустріч, що назавжди й на друзки розіб’є наші відображення. Проблема геть не в цьому. Насправді ім’я Вашої проблеми — Бернард. Ви надто себе любите, щоб бути другим після нього. Ви не хочете зі мною зустрічатися, оскільки навіть теоретично не зможете мене «отримати», і байдуже, чи Ви мене насправді хочете, а чи ні. У наших листах я належу лише Вам, і лише там Ви чудово можете зі мною впоратись, за власним бажанням переключаючись з близькості на дистанцію. Адже так?
Сорок п’ять хвилин потому
AW:
Еммі, Ви не відповіли на моє запитання. Чи зустрічалися б Ви зі мною (і чи хотіли би цього), якби Ваш чоловік сидів у сусідній кімнаті вдома? І ще одне: що б Ви йому сказали? Щось таке, може: «Так, милий, сьогодні ввечері я зустрічаюся з чоловіком, з яким уже рік листуюся, часто кілька разів на день, від «Доброго ранку» до «Добраніч». Часто він перший, кому я щось кажу. Часто останній, з ким я ділюся думками, перш ніж лягаю спати. І вночі, коли не можу заснути, коли дме північний вітер, я йду не до тебе, милий. Ні, тоді я пишу листа цьому чоловіку. А він відписує мені. Той тип — чудовий засіб від північного вітру. Про що пишемо? Та нічого особистого, лише про нас, як могли би скластися наші стосунки, якби не було тебе, мій милий, тебе і дітей. Отож, сьогодні ввечері я з ним зустрічаюся…»
П’ять хвилин потому
RE:
Своєму чоловікові я наколи не кажу «милий».
П’ятдесят секунд потому
AW:
Ой, я перепрошую, Еммі, Ви, звісно, кажете «Бернарде». Поважніше звучить.
Чотири хвилини потому
RE:
Лео, не гнівайтеся, але Ви маєте жалюгідне уявлення про хороший шлюб. Знаєте, що я скажу Бернарду, коли захочу ввечері зустрітися з Вами? Так от, я скажу: «Бернарде, я сьогодні йду на зустріч. Зустрічаюся з другом. Можливо, повернуся пізно». Знаєте, що на це відповість Бернард? «Розважайся!» А знаєте, чому він так скаже?
Хвилину потому
AW:
Бо йому байдуже?
Сорок секунд потому
RE:
Бо він мені довіряє!
Хвилину потому
AW:
Довіряє?
П’ятдесят секунд потому
RE:
Так, він знає, що я не зроблю нічого такого, що поставить під сумнів наше з ним спільне життя або може поставити під сумнів наше спільне життя.
Дев’ять хвилин потому
AW:
Аякже, Ви ж вирушаєте лише в «зовнішній світ», до якого зазвичай у Вас не доходять руки. А внутрішній світ залишається непорушним. Еммі, уявімо, що Ви закохалися у мене, а я — у Вас, уявімо, що у нас роман, інтрижка, любовний зв’язок… назвіть як хочете, Еммі, то Ви й тоді не робитимете нічого, що поставить під сумнів Ваше з Бернардом спільне життя або може поставити під сумнів Ваше спільне життя?
Дванадцять хвилин потому
RE:
Лео, Ваші уявлення хибні: я не закохаюся у Вас!!! Не буде ніякого роману, інтрижки, любовного зв’язку, чи як Ви це називаєте! Це просто зустріч. Схожа на ту, коли зустрічаєшся зі старим добрим другом, якого давно не бачив. З тією лише невеликою різницею, що його не просто давно не бачив, а взагалі ніколи не бачив. Замість «Лео, ти досі добре виглядаєш!» — я скажу: «Лео, то он як Ви виглядаєте!» Отак буде!
Читать дальше