А тепер повернімося до наших питань. Отож:
1) Ну що за незрозумілий психоз щодо різдвяних привітань? Звідки у Вас це? Мабуть, сказавши фразу «Веселого Різдва та щасливого Нового року», людина Вас смертельно ображає. Тож гаразд, обіцяю, що Вам такого більше не бажатиму! До речі, мене дивує, що за фразою «Веселого Різдва та щасливого Нового року» Ви можете визначити вік. А якби я написала «Бомбезного Різдва та крутого Нового року», то виявилася б молодшою на десять років?
2) Мені дуже прикро, шановний лінгвопсихологу Лео, але те, що жінка не може бути молодшою двадцяти, якщо вона не вживає слів на кшталт «круто», «капець» чи «бомба», здається мені відірваним від життя. Ні, я не намагаюся писати так, щоб Ви подумали, наче я молодша двадцяти років. Та хіба ж можна знати напевне?
3) Отож, Ви стверджуєте, що я пишу, як тридцятирічна. Ви також стверджуєте, що тридцятирічна жінка не читає Like. Тут мушу пояснити: я замовляла журнал Like для своєї мами. То я вже нарешті молодша, ніж пишу?
4) Залишаю Вас із цим надважливим питанням. На жаль, мушу йти на зустріч. (Робота? Школа танців? Салон краси? Посиденьки з подружками? Здогадайтеся самі.)
Приємного дня, Лео!
Еммі.
Три хвилини потому
RE:
І так, Лео, ось ще дещо: Ви майже вгадали розмір мого взуття. У мене 37-й. (Проте взуття мені дарувати немає потреби, позаяк маю вже достатньо.)
Три дні потому
Тема: Чогось бракує
Дорогий Лео, коли Ви не пишете мені три дні, то я почуваюся двояко: 1) Мене це дивує. 2) Мені чогось бракує. Обидва почуття мені неприємні. Зробіть із цим щось!
Еммі.
Наступного дня
Тема: Нарешті надіслав!
Дорога Еммі, на свій захист можу сказати одне: я щодня Вам писав, але не відсилав листів. Ні, не так. Я їх просто одразу видаляв. У нашому з Вами діалозі я дійшов до дещо делікатної межі. Еммі з 37 розміром взуття поволі починає мене цікавити більше, ніж дозволяють певні межі нашого з нею спілкування. І коли вона, ця Еммі з 37 розміром взуття, констатує: «Мабуть, ми ніколи не побачимося», я погоджуюся цілковито, що вона має рацію. Я вважаю, що дуже і дуже розумно виходити з того, що між нами ніколи нічого не буде. Я не хочу, аби наші бесіди впали до рівня сварок у інтернет-чатах.
А тому я нарешті надсилаю цей лист, аби вона, ця Еммі з 37 розміром взуття, мала у своїй поштовій скриньці щось від мене. (Знаю, що текст не надто захопливий, і це лише невелика частина того, що хотів Вам написати.)
Щиро Ваш Лео.
Двадцять три хвилини потому
RE:
Ага, то оцей пан Лео лінгвопсихолог не бажає знати, як виглядає Еммі з 37 розміром взуття? Лео, не йму Вам віри! Кожен чоловік бажає знати, як виглядає кожна жінка, з якою він спілкується. Причому бажає він про це дізнатися якнайшвидше, і вже тоді розуміє, хоче далі з нею спілкуватися чи ні. Адже так?
Щиро Ваша Еммі з 37 розміром взуття.
Вісім хвилин потому
AW:
Ви радше зараз хутко видихнули, ніж листа написали, адже так? Я не мушу знати, як Ви виглядаєте, Еммі, допоки пишете мені отакі відповіді. Я й без того Вас чудово уявляю. І для цього мені не обов’язково займатися лінгвопсихологією.
Лео.
Двадцять одна хвилина потому
RE:
Помиляєтеся, пане Лео. Я писала цілком спокійно. Бачили б Ви, коли я насправді швидко вдихаю та видихаю. І взагалі, Ви принципово не згодні відповідати на мої запитання, адже так? (От цікаво, як Ви виглядаєте, коли запитуєте: «Адже так?») Але дозвольте мені все ж повернутися до вранішнього листа. Отож:
1) Ви пишете мені, однак листи не відправляєте.
2) Ви починаєте поволі цікавитися мною більше, аніж «дозволяють певні межі спілкування». Що це означає? Хіба межі нашого спілкування — це не вияв взаємного зацікавлення двох цілковито незнайомих людей?
3) Ви вважаєте дуже розумним, ні, насправді вважаєте це «дуже і дуже розумним», що ми ніколи з Вами не зустрінемося. Знаєте, я заздрю Вашій розважливості!
4) Ви не бажаєте сварок у інтернет-чатах. Чого ж тоді Ви бажаєте? Про що ми з Вами маємо спілкуватися, щоб Ви не почали поволі цікавитися мною і не переходили певні межі дозволеного?
5) І насамкінець. У разі якщо Ви не відповісте на жодне з моїх запитань: Ви сказали, що то була лише невелика частина того, що Ви хотіли мені написати. То сміливо пишіть і решту. Я радію кожному рядку та залюбки читаю Ваші листи, дорогий Лео.
Еммі.
П’ять хвилин потому
AW:
Дорога Еммі, якби Ви не написали пункти 1) 2) 3) і так далі — то не були б собою. Адже так? Завтра напишу більше.
Читать дальше