Даниэль Глаттауэр - Північний вітер

Три хвилини потому

RE:

Отакої! Маєте справу з електронними листами. Звучить дуже цікаво. Проте я одразу якось відчула себе ніби піддослідною. Байдуже. Скажіть, у Вас є сайт? Якщо ні, то чи хочете мати? Якщо так, то чи хочете класний? Я якраз на роботі маю справу із сайтами. (До цього моменту на друкування мені знадобилося 10 секунд, я засікала час, проте ми говорили про справу, а подібні розмови в мене завжди йдуть жваво.)

А щодо мого банального мейлу про помилку, то Ви схибили. Той лист забрав у мене добрих три хвилини життя. Та мене цікавить ще дещо: чому Ви вирішили, що на мій лист про помилку «е» та «і» мені знадобилося лише 20 секунд? І перш ніж я Вас назавжди залишу у спокої (ну, якщо оте видавництво знову не надішле мені платіжку), мене цікавить лише одне. Ви написали: «Чи дозволите одне запитання? А заразом і ще дещо?» Отож, у мене два зустрічних запитання. По-перше, скільки часу Вам знадобилося на цей дотеп? По-друге, це у Вас такий гумор?

Півтори години потому

AW:

Шановна незнайома пані Ротнер, я Вам завтра відповім, бо зараз вимикаю комп’ютер.

Приємного вечора, або ж добраніч.

Лео Ляйке.

Чотири дні потому

Тема: Відкриті запитання

Шановна пані Ротнер, перепрошую, що так довго мовчав, у мене виникли деякі проблеми. Ви хотіли знати, чому я вирішив, що на пояснення помилки Вам знадобилося не більше 20 секунд. Що ж, Ваші листи нагадують мені бурхливі потоки, якщо дозволите таке порівняння. Ладен закластися, що Ви також швидко розмовляєте й пишете, Ви невгамовна людина, поспішаєте жити й усюди встигаєте. Читаючи Ваші листи, я не помічаю паузи. Їхній темп і тон видаються мені безперервним, потужним, сповненим енергії й життя, хоч і дещо схвильованим потоком. Люди з низьким кров’яним тиском так не пишуть. Мені здається, що Ваші спонтанні думки одразу ж виливаються в текст. Вас вирізняє впевнена мова, чітке та спритне поводження зі словами. Утім, якщо Ви кажете, що для пояснення помилки Вам знадобилося 3 хвилин, то я, вочевидь, неправильно Вас собі змалював.

Ще Ви запитали про мій гумор. Наразі це сумна історія. Щоби бути жартівником, слід і на себе самого дивитись із гумором. Проте, відверто кажучи, не відчуваю себе зараз гумористом. Оглядаючись назад на минулі дні, а надто тижні, сміятись мені геть не хочеться. Утім, це вже мої особисті проблеми, і справи вони аж ніяк не стосуються. Хай там що, дякую Вам за життєдайну розмову. Я отримав задоволення від нашого спілкування і, гадаю, відповів на Ваші запитання. Якщо знову випадково мені напишете, буду радий. Прошу лише одне: відпишіться нарешті від того журналу, а то дістало вже. Може, мені це зробити за Вас?

З повагою Лео Ляйке.

Сорок хвилин потому

AW:

Шановний пане Ляйке, мушу Вам зізнатися: на лист про помилку «е» та «і» мені й справді знадобилося не більш ніж 20 секунд. Проте мене розсердила Ваша оцінка швидкості написання мною листів. Ваша правда, хоч Ви й не мали права, настільки швидко це зрозуміти. Та гаразд, хоч Ви (наразі) і не в гуморі, на електронних листах знаєтеся все ж добре. Мені сподобалося, що Ви отак мене побачили наскрізь! Ви професор германістики?

З повагою Еммі «бурхлива» Ротнер.

Вісімнадцять днів потому

Тема: Привіт!

Вітаю, пане Ляйке! Хотіла Вам повідомити, що видавництво Like більше не надсилає мені своїх журналів. Ви втрутились? До речі, Ви могли б якось мені щось написати. Я ж бо досі не знаю, професор Ви чи ні. Google про Вас нічого не знає або просто не бажає розповідати. Як справи з Вашим почуттям гумору? Зараз якраз час карнавалу, тож у Вас конкурентів майже немає.

З повагою Еммі Ротнер.

Дві години потому

AW:

Шановна пані Ротнер, як чудово, що Ви мені написали, — встиг за Вами скучити. Я вже був готовий і собі той журнал виписати. (Обережно, в мені прокидається гуморист!) Невже Ви справді мене в Google шукали? Це мені неабияк лестить. Одначе те, що я у Вашому розумінні «професор», мені геть не до вподоби. Я, по-вашому, що — дід старий? Чи жорсткий педантичний розумник? Не переконуватиму Вас у протилежному, хоча це неправда. Ймовірно, я зараз пишу так, що видаюся старшим. І щось мені підказує, що Ви пишете, як молодша, ніж є насправді. До речі, я консультант з питань комунікації та асистент в університеті з лінгвопсихології. Наразі ми працюємо над одним дослідженням про вплив електронних листів на мовну поведінку і — що ще цікавіше — про ті ж таки електронні листи як засіб передачі емоцій. Саме тому я й торкнувся цієї теми, але можу Вам пообіцяти більше цього не робити.