Даниэль Глаттауэр - Північний вітер

Не сумуйте під час карнавальних святкувань! Наскільки я Вас знаю, то певен, що Ви вже придбали собі цілу купу накладних носів та іншого кумедного приладдя J.

З повагою Лео Ляйке.

Двадцять дві хвилини потому

RE:

Шановний пане лінгвопсихолог, давайте-но я Вас трохи протестую: як гадаєте, яке зі щойно написаних Вами речень видалося мені найцікавішим? Настільки цікавим, що мені одразу ж закортіло Вас дещо запитати (хоча спершу вирішила Вас протестувати)? А ось іще корисна порада, якраз щодо Вашого почуття гумору. Ваше речення «Я вже був готовий і собі той журнал виписати» я сприйняла з надією, але заувага «Обережно, в мені прокидається гуморист!» усе зіпсувала. Це вже було зайве! Міркування про накладні носи кумедне. Очевидячки, нас об’єднує відсутність почуття гумору. Та повірте мені, я второпала би Вашу іронію і без смайлика.

Усього найкращого! Приємно було з Вами погомоніти.

Еммі Ротнер.

Десять хвилин потому

AW:

Шановна пані Ротнер, дякую за пораду щодо почуття гумору. Ви з мене ще веселуна зробите. Дякую також за тест! Якраз він дає можливість показати Вам, що я не якийсь «старий дурний професор». Якби я ним був, то вирішив, що найцікавішим реченням для Вас було: «Наразі ми працюємо над одним дослідженням… про ті ж таки електронні листи як засіб передачі емоцій». Проте Вас зацікавило: «І щось мені підказує, що Ви пишете, як молодша, ніж є насправді». Тут, звісно, виникає наступне питання: «Як він це визначив?» І ще: «Скільки ж років він мені дає?» Еге ж?

Вісім хвилин потому

RE:

Лео Ляйке, та Ви геній! Тепер, якщо Ваша ласка, поясніть мені, чому Ви вирішили, що я маю бути старша, ніж пишу? Або радше: на скільки років я старша, ніж пишу? І скільки ж мені тоді років? Чому? А як вирішите ці завдання, то вгадайте, який маю розмір взуття.

Щиро Ваша Еммі.

PS: З Вами дуже цікаво.

Сорок п’ять хвилин потому

AW:

Ви пишете, як тридцятирічна жінка. Хоча Вам близько сорока, скажімо, сорок два. Чому я так вирішив? Тридцятирічні не читають журнал Like, принаймні регулярно. Середньостатистичній жінці, яка виписує Like, близько п’ятдесяти років. Одначе Ви професійно займаєтеся веб-сторінками, отож Вам цілком може бути тридцять, а то й менше. З іншого боку, тридцятирічна жінка не розсилає клієнтам привітання з Різдвом та Новим роком. І нарешті, Ваше ім’я Еммі, себто Емма. Я знайомий з трьома Еммами, і всі старші сорока. Тридцятирічних не звуть Емма. Двадцятирічних і молодших — так, але Вам не менше двадцяти років, інакше Ви використовували б такі слова, як «кул», «круто», «капець», «бомба», «холєра» чи щось подібне. А ще Ви не починали б речення з великих літер. Та й взагалі, Ви знайшли б для себе цікавіше заняття, аніж розмовляти з уявним професором без почуття гумору та ще й цікавитись його здогадами про Ваш вік.

Повернімося до «Еммі»: жінка з іменем Емма пише, як молодша, ніж вона є насправді, лише тоді, коли відчуває себе молодшою, тому називає себе не Емма, а саме Еммі.

А отже, шановна Еммі Ротнер, Ви пишете, як тридцятирічна, але Вам сорок два роки. Адже так? У Вас тридцять шостий розмір взуття. Ви тендітна, доладна, енергійна. Волосся маєте темне й коротке. Швидко говорите. Так?

Приємного вечора.

Лео.

Наступного дня

Тема: ???

Шановна пані Ротнер, я Вас образив? Зрозумійте, я Вас геть не знаю. То звідки ж мені знати, скільки Вам років? Може, двадцять, а може, шістдесят. Може, зріст Ваш 1,90 м, а вага 100 кг. Може, Ви носите взуття сорок шостого розміру, а тому у Вас є лише три пари. Щоб мати змогу купити собі четверту пару, Ви змушені відмовитися від журналу Like і розсилати різдвяні привітання своїм клієнтам. Не гнівайтеся на мене, прошу. Оцінювання мені дуже сподобалося, ба більше, у моїй уяві тепер склалася певна картинка, і я хотів нею з Вами поділитися. Я не мав на меті втручатися не у свої справи.

Щиро Ваш Лео Ляйке.

Дві години потому

RE:

Шановний «професоре», Ваш гумор мені до вподоби. Від хронічної серйозності його відділяє лише півтону, а тому справляє він дивовижне враження! Я Вам завтра напишу, і вже радію.

Еммі.

7 хвилин потому

AW:

Дякую! Тепер можна спокійно вкладатися спати.

Лео.

Наступного дня

Тема: Не свої справи

Шановний Лео, «Ляйке» я опускаю, Ви можете зробити те ж саме з «Ротнер». Мені дуже сподобалися Ваші вчорашні листи, і я перечитала їх не раз. Хочу зробити Вам комплімент: мені здається чудовим те, що Ви так можете спілкуватися з людьми, яких геть не знаєте, яких не бачили і, мабуть, ніколи не побачите, від яких нічого не очі­куєте, адже не знаєте, чи з цього спілкування щось путнє вийде. Для чоловіка це геть нетипово, і саме це у Вас я ціную. Ось і вся моя передмова.