Даниэль Глаттауэр - Північний вітер

Вісім хвилин потому

RE:

Любий Лео, з усією повагою до Вашої жалоби: хто оце щойно хвалився, що був «на волосину» від того, щоб переспати з колишньою подругою. Ви чи я? Лео, на превеликий жаль, я прекрасно уявляю собі ці сцени бути-на-волосину-від-сексу. У мене самої таке було, а ще маю багато подруг, які досі таке періодично переживають — а потім неабияк шкодують. Якщо у Вас із Марлен усе було по-іншому, то пробачте за мій коментар. До слова, чоловік із властивою Вам чутливістю має знати, що жінка із властивою мені чутливістю відчуває себе ображеною, коли в останню хвилину зустріч із нею скасовують, зустрічаючись натомість із колишньою подругою. Так, Лео, я відчуваю, що Ви мною знехтували. Я не будь-хто з вулиці, навіть для Вас.

З глибокою повагою Еммі.

Наступного дня

Тема: Еммі

Ні, Еммі, Ви не будь-хто з вулиці. Якщо хтось мені не байдужий, то це Ви. Ви — наче мій другий голос, що супроводжує мене щодня. З мого внутрішнього монологу Ви зробили діалог. Ви збагачуєте мій внутрішній світ. Ви сумніваєтеся, наполягаєте, пародіюєте, суперечите мені. Я Вам дуже вдячний за кмітливість, шарм, енергійність, навіть за Вашу нетактовність.

Утім, Еммі, я не дозволяю Вам бути моїм сумлінням! А надто щодо Вашої улюбленої теми: Вам мусить бути байдуже, коли і з ким, як часто і як саме я займаюся сексом. Адже я не цікавлюся, як у Вас із Вашим Бернардом у ліжку. Відверто кажучи, це мене взагалі не обходить. Це не означає, утім, що коли я про Вас думаю, у моїй уяві не зринають еротичні картинки з Вами. Проте я про них Вам не розповідаю. Вони цілковито належать мені, так буде й надалі. Ми не повинні починати втручатися у приватне життя одне одного. Це ні до чого доброго не призведе.

Еммі, оті кілька, здавалося б, незначних слів про смерть моєї матері виявилися для мене цілющими. Знову з’явився другий голос, який ставить мені «мої» ж недібрані запитання, дає мені «мої» відповіді, постійно ламає мою самотність і просочується крізь неї. У мене з’явилося негайне бажання підпустити Вас ближче, бути ближчим Вам. Якби Ви в той вечір мали час, так і сталося б, і сьогодні між нами все було б інакше. Таємниць не було би, загадки зникли б. Я одразу по зустрічі повішав би Вам гніт своїх родинних проблем, і ми обоє впали на коліна під цією важкістю. Ніякого дива, жодних ілюзій. Ми б говорили, говорили, говорили, поки нарешті не «вилили душу». І що тоді? Протверезіння. Як можна впоратись із безпосередністю зустрічі, якщо досі не мав такого досвіду? Як би ми одне на одного дивилися? Що б ми одне в одному побачили? Що б ми одне одному сьогодні писали? Чи взагалі писали б?

Еммі, я боюся втратити свій другий голос, я боюся втратити голос на ім’я Еммі. Я хочу його зберегти. Я хочу бути з ним обережним. Цей голос став мені необхідним.

Ваш Лео.

Три години потому

RE:

Повернімося до моєї улюбленої теми: прикро, але МЕНІ НЕ БАЙДУЖЕ, КОЛИ І З КИМ, ЯК ЧАСТО І ЯК САМЕ ВИ ЗАЙМАЄТЕСЯ СЕКСОМ! Коли мене вже обрали «другим голосом» когось, то маю право висловлюватися, якщо про це зайде мова, судити про те, коли і з ким, як часто і як саме займається сексом цей хтось. (Причому мушу визнати, що момент «як саме» до цього часу турбував мене набагато менше, любий Лео. Але нічого, ми це надолужимо.) Тепер залишаю Вас на одинці із Вашим «першим голосом». Продовження вже завтра.

Цілую. Еммі.

Півтори години потому

AW:

Дозволите мені трохи побути цинічним, моя мила Еммі? Уявімо, я виявився б «чубатим чудовиськом» з кафе «Г’юбер»: Вам також не було би байдуже, коли і з ким, як часто і як саме я займаюсь сексом? Іншими словами: Вам не байдуже, коли і… тощо, лише тому, що Ви у своїх листах звертаєтеся до певного ідеалу чоловіка, і Вам не може бути байдуже, попри подружнє щастя з Бернардом, коли і з ким… тощо? У цьому разі це лише підтвердить мою теорію, що ми навзаєм є голосом нашої фантазії. Чи не прекрасно це? Чи не варто тоді залишити все як є?

Наступного дня

Тема: Перша відповідь

Любий Лео, знаєте що я в Вас ненавиджу? Оці Ваші формулювання, коли йдеться про мого чоловіка. «Попри подружнє щастя з Бернардом» — це що за нісенітниця? «Подружнє щастя» звучить (і Ви це навмисне робите!) як «здійснення подружнього обов’язку взаємного втамування статевого інстинкту». Або ж «узаконене працівниками РАЦСу проведення регулярних статевих зносин з обміном біологічними рідинами». Любий Лео, Ви здіймаєте на кпини мій шлюб! Це неприпустимо. Припиніть негайно!