AW:
Коли я думаю про Еммі, то думаю про четверту — власну Еммі, а не про тих, що їх описала моя сестра. І так — я досі часто думаю про Еммі. Чому у Вас сьогодні поганий день? Що такого поганого трапилося?
Добраніч і доброго ранку.
Ваш Лео.
Наступного дня
Тема: Хороший день!
Доброго ранку! Бачите, любий Лео, саме так починається хороший день! Я заходжу у свою поштову скриньку й бачу там повідомлення від Лео Ляйке. От учора був поганий день. Від Лео не було листа. Взагалі нічого не було. Він жодного слова мені не написав, анічогісінько. Яким же має бути день?
Лео, я Вам ось що скажу: гадаю, ми мусимо припинити листування. Я роблюся залежною від Лео Ляйке. Я не можу чекати цілий день листа від чоловіка, який повертається до мене спиною, коли зустрічає, який не хоче познайомитися зі мною, а бажає лише отримувати від мене листи, який використовує мої написані слова, щоби творити собі уявну жінку, бо реальні зустрічі з реальними жінками завдають йому лише страждань. Я так більше не можу. Це кепсько. Лео, Ви мене розумієте?
Дві години потому
AW:
Так, я розумію. Відтак маю чотири питання, оформлених за схемою Еммі Ротнер:
1) Ви хочете познайомитися зі мною особисто?
2) Навіщо?
3) Що з цього вийде?
4) Чи мусить про це знати Ваш чоловік?
Тридцять хвилин потому
RE:
До 1) Чи хочу я познайомитися з Вами особисто? Звісно, я хочу познайомитися з Вам особисто. Краще особисто, ніж неособисто. Хіба ні?
До 2) Навіщо? Це я знатиму лише тоді, коли ми познайомимося.
До 3) Що з цього вийде? Що вийде, те й вийде. Якщо нічого не має вийти, то нічого й не вийде. Отож, вийде те, що має вийти.
До 4) Чи мусить про це знати мій чоловік? Про це я знатиму лише тоді, коли знатиму, що з цього усього вийде.
П’ять хвилин потому
AW:
Обманюватимете свого чоловіка?
Хвилину потому
RE:
Хто Вам таке сказав?
Сорок секунд потому
AW:
Це я зрозумів з Вашого листа.
Тридцять п’ять секунд потому
RE:
Дивіться, не зрозумійте забагато.
Дві хвилини потому
AW:
Чого Вам у Вашому чоловікові бракує?
П’ятнадцять секунд потому
RE:
Нічого, геть нічого не бракує. А чому Ви вважаєте, що мені чогось бракує?
П’ятдесят секунд потому
AW:
Зрозумів з Ваших листів.
Тридцять секунд потому
RE:
І що ж саме Ви зрозуміли? (Ви вже нервуєте мене зі своєю лінгвопсихологією і розумінням.)
Десять хвилин потому
AW:
Я зрозумів це з того, що Ви даєте мені зрозуміти, що чогось від мене хочете. А чого саме Ви від мене хочете, зможете сказати лише тоді, коли познайомитеся зі мною. А те, що Ви чогось хочете, — це безперечно. Перефразую свої слова: Ви чогось шукаєте. Назвімо це пригодою, хай так. Хто шукає пригоди, наразі її в житті не має. Адже так?
Півтори години потому
RE:
Так, шукаю. Мені негайно потрібен священик, який пояснить, що означає оце «обманювати свого чоловіка». Або принаймні як собі це священик уявляє, він, священик, який ніколи не обманював, бо в нього не просто немає тієї жінки, з якою він міг би обманювати свою дружину, а й взагалі немає жінки, яку він міг би обманювати, не рахуючи Богоматері. Ви ж не персонаж роману «Ті, що співають у терні»! Я не шукаю «пригоди» з Вами. Просто хочу побачити, хто Ви. Я хочу зазирнути у вічі своєму повірнику. Якщо для Вас це означає «обманювати», тоді так, я — потенційна брехуха.
Двадцять хвилин потому
AW:
Та про всяк випадок Ви чоловікові нічого не розповідали б.
П’ятнадцять хвилин потому
RE:
Лео, мені не до вподоби, коли Ви вдаєтесь до моралізування! У Вас так, у мене — по-іншому. Бути щасливою у шлюбі аж ніяк не означає щодня звітувати чоловіку про кожну зустріч. Якби я так робила, то Бернард давно б знудився зі мною.
Дві хвилини потому
AW:
Отож, Ви своєму Бернарду не розповідали би про нашу зустріч лише тому, що не хочете, аби він знудився?
Три хвилини потому
RE:
От Ви й написали: «своєму Бернарду»! Що ж, мій чоловік також має ім’я. Проте це аж ніяк не означає, що він мені належить, що він 24 години припнутий ланцюгом біля мене, а я, ні на мить не припиняючи пестощів, безперервно повторюю: «Мій Бернарде!» Лео, гадаю, Ви анічогісінько не знаєте про шлюб.
П’ять хвилин потому
AW:
Читать дальше