Дорж Бату - Франческа. Володарка офіцерського житона

— Іграшками, — абсолютно спокійно відповів Вескотт. — Дітям потрібно відвернути увагу від дорослих проблем. Хай тим часом бавляться новими іграшками.

— А що за іграшки? — спитав я, наперед знаючи відповідь.

— Для хлопців — набори з солдатиками, для дівчат — Teddy Bear у військовій формі, — цілком серйозно пояснив полковник, ніби йшлося не про іграшки, а про серйозне військове завдання. — Уявляєш, спускається із неба десант на вертольотах і дарує тобі команду «морських котиків» або сержанта Teddy ! Діти запам’ятають це надовго.

—  Show must go on! — сказав Баррел.

— Геніальний PR -хід для армії США, — похвалив я.

— Ви, журналісти, вічно робите акценти не там, де треба, — усміхнувся Вескотт. — Головне, що діти отримують іграшки, а люди — допомогу. І вони мають на це повне право, вони за це податки платять.

Це свята правда. Національна гвардія США завжди виконує подібні завдання. Пожежі, повені, буревії. Подолання наслідків усіх цих халеп — один з обов’язків Нацгвардії. При евакуаціях гвардійці здійснюють охорону житла та стежать за порядком у зоні лиха. При снігових заметілях там, де не впорається звичайна техніка, вони розчищають дороги спецзасобами. Доставляють першу допомогу й продукти в постраждалі райони. Захищати і піклуватись — один із базових обов’язків військових.

— А як штабна робота в Капітолії? — поцікавилася в полковника Франческа. — Чим займаєтеся?

— Така нудота! — скривився Вескотт. — Паперова робота, протираю штани.

— Нічого, форма у вас якісна, — заспокоїв я полковника. — Треба ж комусь і цим займатися. А дадуть вам генерала, то в генеральській формі можна хоч із гори кататися, бо вона ще якісніша!

— Жартівник хрінів! — зареготав Вескотт. — Давно зі мною так ніхто не жартував! У тирі давно був, кадете?!

— То варто було йти з активної командирської посади на штабну роботу? — не відставала Франческа.

— Країна поставила мене туди, де я їй більше потрібен.

— Не країна, а дядьки з зірками на погонах, — уточнила Франческа.

— Ми, військові, позбавлені привілею йти туди, де більше подобається. Ми на службі.

— Ми теж не самі на себе працюємо, правда? Ми теж служимо державі! — не залишилася в боргу напарниця.

— Ой, Франческо, я вже старий став, хочеться спокою, не завжди ж бігати з гвинтівкою і сидіти за штурвалом, — віджартувався полковник.

— З чуттям гумору у вас усе в порядку, полковнику, — засміялася дівчина. — Стабільно жахливе! Welcome home!

Якщо вам хтось каже, що схвально ставиться до критики, бо вона, мовляв, корисна і спонукає до самовдосконалення — не вірте! Це цілковита брехня! У 90 % випадків критика буває некомпетентна, зверхня, безпідставна і несвоєчасна. І нічого, крім злості, не викликає. Особливо на теренах колишнього СРСР. Важкий спадок «страни совєтов» відчував на собі, без сумніву, кожен.

— Слухай, Джорджіо… — професор Рассел говорив дуже тихо і робив мені різні знаки, натякаючи, що розмова конфіденційна. Франческа сиділа в навушнику за розрахунками, їй було явно не до наших таємниць. Рассел, озираючись на дівчину, нахилився до мене з кейсом місячної давнини:

— Чого ви так дивно розраховуєте орієнтацію?

— Тобто?

— У вас імпульс на третій двигун завеликий. Дивися: система позначила його червоним. Я перевірив: ви берете цей кейс уже вчетверте, і щоразу у вас третій двигун перетягнутий! Це у вас системний недогляд, чи ви просто як вперше підрахували коефіцієнт неправильно, так його й використовуєте? У вас максимальний показник зміни кута при обертанні в підсумку просто виходить за межі!

Це було серйозне звинувачення у можливій недбалості чи навіть у системній помилці. Серйозне, бо систематична помилкова корекція орієнтації супутника може серйозно порушити його роботу на орбіті, а в особливо важких випадках призвести і до втрати апарата.

Однак у підсумку головне — кінцевий результат, тому я одразу спитав:

— А що, були скарги на роботу сателіта?

— Ні, — професор Рассел знову подивився в розрахунки. — Але система показує, що третій двигун…

— Давайте подивимось у «Примітки», — я чудово знав, про що йдеться, тому був цілком спокійний.

— Добре, «Примітки»… Ага! «Двигун 03/8 при навантаженні від 4,1/2 до 10,1/2 видає імпульс на 10,5 N менше за розрахунковий. При навантаженні від 10,1/2 до 15,1/2 на 17,5 N критичним вважати навантаження у 28 фунтів, при якому сила імпульсу складатиме на 22,2 N менше за розрахунковий». А-а-а! Ясно! Все-все, я зрозумів! Вибач, це мій недогляд! — розхвилювався професор. — Я не збирався вас образити чи зачепити. Чесно кажучи, я в «Примітки» взагалі не заглядаю, якщо на титульному аркуші немає позначки.