Юлія Гук - Німа

— Гарно ти придумав з платнею.

Він сміється й кусає її за шию. Потім піднімає погляд на картину, яка стоїть якраз напроти них. Це абстракція, що складалася з нечітких контурів обличчя. Особливо помітні на ній очі.

— Вона мені щось нагадує. — Він задумливо торкається губами волосся дівчини.

— Картина ще недомальована. І, до речі, з твоїм приходом вона змінилася. Спочатку ідея була іншою. Та я не можу її згадати.

Цього дня Жар залишився в піддослідної.

Деякі речі відбуваються поза вашим бажанням і без ваших потуг. Наприклад, випадкові зустрічі, поява нових знайомих, зникнення певних людей з вашого життя чи надходження новин від тих, хто вас оточує. Найчастіше трапляється якраз останнє. Воно вас ніби й не обходить, але іноді ви просто мусите сидіти й слухати.

— І вона мене назвала сучкою. А я всього-на-всього поглянула на дупцю її хлопця й оцінила його п’яту точку в чотири з десяти. Уявляєш?

Тася задумливо розглядає свою співрозмовницю. Катя. Привабливе дурне дівча, яке здатне робити будь-що, тільки не думати. Слухаючи її в піввуха, вона спантеличено замислюється, через що ж саме на Катю образилися: через те, що вона подивилася на зад хлопця, чи через те, що вона так низько його оцінила?

Те, що відбувалося довкола: сварки між знайомими, їхнє зближення чи навпаки ворожнеча — усе це не цікавило дівчину. Не зважаючи на те, що іноді вона спостерігала за такими подіями, Тася ніколи не брала в них участі. Знайомі час від часу використовували її в ролі психотерапевта: виговорювали все, що їх хвилювало, кричали, плакали, але не залучали її до вирішення власних проблем. Вона ніколи не була учасником цього дійства, тільки спостерігачем. Напевно, так склалося через те, що їй було геть байдуже.

— Та що це я? Розбазікалася, а так і не запитала, що в тебе з тим хлопцем? — уже трохи п’яно сміється Катя. — Пам’ятаєш, той, який пригостив тебе віскі?

— Ну… У нас учора був секс, — байдуже відповідає Тасіта.

— Секс?! І ти мовчиш? Розповідай!

Піддослідна морщить носа. Хоча раніше вона доволі часто спала з малознайомими людьми, але й тоді не любила обговорювати такі події. Ну було й було. Ця тема для неї видавалася не те щоб занадто особистою, швидше вона не бачила потреби про це говорити.

— А що розповідати? Банальна плата за послуги чоловікові.

— Тобто? — здивовано втягує голову в шию Катя.

— Як би це пояснити… Тебе ж хлопець водить там в кіно, кафе й очікує, що за цей презент він отримає винагороду в ліжку? Взаємна послуга. Ти задоволена, що в тебе є хлопець, а він — що має секс.

— Ні, я не згодна! Це не послуги, а кохання. — Вона замріяно дивиться в далечінь. Бідне дівча! Воно все ще сподівається, що стрибаючи з ліжка в ліжко, зустріне хлопця, здатного на справжню любов. Але ж це почуття варто шукати аж ніяк не в ліжку. — І що ж для тебе зробив той білявий красунчик?

— Дещицю. Правда, саме ту дещицю я не люблю робити сама.

— І про що ж ти говориш?

— Про прибирання, куховарство, оплату рахунків за квартиру…

— Що?! — Катя мало не давиться коктейлем. — Що він для тебе зробив?!

— Узяв на себе буденну хатню роботу.

Катя мовчить. Почуте її дивує, викликає замішання.

— Ти й до такого можеш примусити? Я, звісно, здогадувалася, що чимало хлопців задля сексу з тобою кинулися б у саме пекло. Але терпіти таке приниження! Як ти це робиш?

— Що роблю?

— Маніпулюєш ними так, щоб вони погоджувалися на такі вчинки. Та ще й залишалися задоволеними. Я вражена.

— Це була не моя ідея, — стенає плечима піддослідна. — Він запропонував, а я не заперечувала. Мені так доволі зручно. Усе-таки секс потрібен організму, а Жар ідеальна кандидатура для вдоволення інтимного голоду. Та й поговорити з ним є про що. І ще: те, що він приносить попоїсти, завжди таке смачнюче. Я вже давно так не харчувалася.

— Та ти мене дуриш! Який нормальний хлопець погодиться на таке?

— А хто сказав, що він нормальний? — хихотить Тася. — Довкола мене таких немає. Нормальні люди не цікаві. З ними нудно.

— Ну, знаєш, це життя, а не кіно!

— Але ж він подарував мені насолоду, а я — йому. По-моєму, цілком рівноцінний обмін.

Катя замислюється. Здається, у неї волосся починає рухатися від таких зосереджених роздумів.

— Напевно, він тебе сильно кохає.

— Думаю, так.

Я бачу, що Тася отримує якесь винятково жіноче моральне задоволення від того, що в неї є такі стосунки.

— Он, дивись. Він уже прийшов за мною. Давай прощатися.