Лоран Гунель - День, що навчив мене жити

Здесь есть возможность читать онлайн «Лоран Гунель - День, що навчив мене жити» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2019, ISBN: 2019, Издательство: Книжковий клуб Клуб Сімейного Дозвілля, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

День, що навчив мене жити: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «День, що навчив мене жити»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

 Хто з нас не чекав того дня, який змінив би наше життя? Сонячний вихідний, сповнений теплих барв і позитивних емоцій. Ми уявляємо приємну прогулянку пірсом, звідусіль чутно сміх і невимушені розмови людей довкола. Аж раптом вас хапає за руку молода циганка… «Я прочитаю твоє майбутнє», - каже вона. Ви посміхаєтеся так, наче почули нісенітницю, але руки не прибираєте. Хай там як, жодне передбачення не зіпсує цього дивовижного недільного дня. Однак пророцтво циганки перевертає ваше життя догори дриґом, бо, можливо, цей день — останній. Та хіба таке можливо?..

День, що навчив мене жити — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «День, що навчив мене жити», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Повітря цього гарного надвечір’я тепле, Джонатан почуває себе гарно й легко. До нього повернулося почуття вдячності, яке заполонювало його під час попередніх прогулянок. Вдячності до життя, краси світу, запашного вітру і такого чудового світла, коли сонце поволі починає хилитися, заходячи на реверанс.

Його колишні клопоти здаються далекими, як і колишні непогамовані бажання, відчуття, що чогось бракує, та фрустрації. Сьогодні мало значення одне – відчуття життя. Скільки воно триватиме – невідомо, але наразі він живий, і за це відчуває безмежну вдячність.

У небі з’явився кондор, Джонатан довго стежив за його мовчазним польотом, доки той не розтанув у повітрі за пагорбами.

Всі люди поєднані між собою .

Це одкровення постійно крутилось у нього в голові. Ми всі різні, сказала операторка, однак щось нас все ж таки єднає. Невидимий, але наявний зв’язок, який проявляється тільки тоді, коли його шукають, коли його потребують, коли його активізують…

Після експерименту Джонатан залишився, щоб з нею поговорити. Вона довірливо розказала, що жінки можуть випробувати іншу форму фізіологічного прояву, який демонструє зв’язок, що нас єднає. Коли вони живуть разом, наприклад у спільноті, у всіх жінок через кілька місяців настає синхронізація їхніх менструальних циклів: їхні місячні настають точно в один і той самий момент.

Кондор знову виринув високо над ущелиною й полинув у напрямку океану.

Всі люди поєднані між собою .

Досі Джонатан бачив себе чи не єдиним у цьому світі, хто бореться у своєму кутку, щоб із нього вибратися. Боротися… боротися і битися.

Досвід, який він щойно пережив, спонукав його усвідомити щось величезне, основоположне, що все поставило під питання, його суперництво з Майклом, двоїсті взаємини з клієнтами, яким він нав’язував непотрібні послуги, його конфліктні відносини з Анжелою… Вся організація його існування досі спиралася на помилку, фальшиве бачення життя. Тепер усвідомлення цього відгукувалось у глибині його єства.

Оскільки ми всі поєднані, боротьба проти інших – це, власне, боротьба проти самого себе.

~ 14 ~

Майкл зайшов у багатоквартирний будинок, подзвонив у відеотелефон і став чекати, всміхаючись на всі тридцять два перед об’єктивом.

Електричний замок пронизливо завібрував. Він штовхнув двері, перетнув хол і зайшов у ліфт.

Останній поверх.

Дзвінок не видав жодного звуку, тоді він кілька разів постукав.

Через якийсь час двері прочинилися й виглянуло обличчя Саманти.

– У тебе все гаразд? – кинув він, широко усміхаючись.

Молода жінка зміряла його невиразним поглядом, зиркнула довкола й відступила, обернувшись спиною.

Майкл штовхнув двері й опинився у передпокої. Пройшов за Самантою до вітальні, просторої, залитої білим світлом кімнати. У великих засклених вікнах високі будівлі Сан-Франциско наче плавали в тумані, той туман ладен був їх поглинути.

Молода жінка сіла на бильці канапи і схрестила ноги. На ній була коротка спідничка й біла блузка. Застібнута до самого верху. Шкода .

– Мені потрібні твої послуги, – сказав Майкл.

Вона мовчки дивилася на нього.

– Вечеря в місті з одним із потенційних клієнтів. Плюс любощі.

Вона не зводила з нього погляду, так само без будь-якого виразу.

– Хто він?

– Ти завжди хочеш усе знати. Навіщо?

– Я хочу знати, хто він.

Майкл зробив кілька кроків уздовж заскленої стіни.

– Президент об’єднання дрібних комерсантів. Для мене – велика риба.

– Одружений?

Майкл заперечно похитав головою.

– Або він сам про це забув, – мовив сміючись.

Підійшов до неї ззаду і взявся руками за груди.

Вона різко його відштовхнула.

– У цьому нічого поганого, – запротестував він.

– Я не об’єкт самообслуговування.

– Час від часу я міг би мати якісь привілеї… Я все-таки хороший клієнт…

– Власне. Тобі відомий тариф.

– Я завжди кажу своїм партнерам: клієнти заслуговують на повагу.

– Постачальники також.

– Я зі своїми клієнтами великодушний. І дбаю про них.

– У кожного своя комерційна політика.

Майкл щиро розсміявся.

– То яка все-таки передбачається програма, – недовірливо перепитала вона.

– Я ж сказав: обід, і продовження, якщо захочеш.

– Без усяких дурнуватих заморочок?

– Ну, що ти…

– Типу вдягтися як дівчисько, щоб погратись у няню, а тоді зненацька з’являється його бабеха, яку трафляє шляк…

Майкл усміхнувся й поклав руку їй на плече.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «День, що навчив мене жити»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «День, що навчив мене жити» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «День, що навчив мене жити»

Обсуждение, отзывы о книге «День, що навчив мене жити» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x