Дэниел Киз - Притулок пророцтв

– А якщо не зможемо зупинити?

– Я повідомлю нацбезпеку, вони піднімуть державну тривогу червоного рівня.

– У мене буде час в Ґібельштадті, щоб купити одяг?

– Звісно. Зможеш закупитися у військовому магазині. У Саванну ми рушаємо рівно о сьомій. Там одразу візьмемо авто і поїдемо на північ.

Армійський магазин був заповнений одягом для дружин військових. Рашид чекав, поки вона приміряла сукні. Фатіма вибрала собі чотири, з огидою бурчачи на смаки американських жінок. Лише коли вона з’явилася в тристулковому дзеркалі в чорній облягаючій сукні, то спинилася й замилувалася собою. Розплела чорні коси й розпустила волосся. Завдяки армійській діяльності її тіло залишалося струнким і міцним. Шкода, що вона не зможе взяти цей одяг із собою в Ашраф. Фатіма вийшла з примірочної, одягнута в чорну сукню і туфлі на високих підборах.

Рашид вирячився на неї. Ніздрі роздулися.

– Ти така гарна, – тоді відвернувся. – Вибач. Я не можу так про тебе говорити.

Як Фатіма й очікувала, він її хоче. Відчула, як стукотить серце. Рашид сказав, що вони зранку покинуть Колумбус і поїдуть в Кентський університет, це означає, що ніч вони проведуть у готелі. Візьмуть одну кімнату чи дві? Вперше, відколи приєдналася до «Моджахедін-е Халк», вона відчула зневагу до їхньої лідерки у вигнанні, яка живе в Парижі у щасливому шлюбі, але вимагає целібату від усіх жінок в Ашрафі.

Що ж, зараз вона не в Ашрафі.

Вейбридж, штат Огайо

Рейвен провела язиком по сухих, як наждачний папір, губах. Розплющила очі. Спробувала вилізти з ліжка, але покривало щільно притискало її. Чому санітари в психлікарнях завжди приковують її до ліжка? Що вона зробила не так цього разу?

Час спуститися з небес на землю. Під покривалом вона шкрябнула нігтями по животу. Глибше. Сильніше. Роздираючи шкіру. Запах крові просочився крізь покривало. Приємно знову взятися за старе.

Вона почула скрип дверей. Побачила медсестру Нетенсон, що втупилася в неї.

– Гаррі, ану сюди! Та психована знову почала!

– Доброго ранку, медсестро, – озвалася вона. – Коли мій наступний сеанс із Марті?

– Побачишся з лікарем Кайлом, коли заспокоїшся і опануєш себе.

– Зараз зі мною все гаразд.

Нетенсон роздивилася її з голови до п’ят.

– Я гляну, коли в лікаря Кайла знайдеться час у розкладі для тебе.

– Подзвони йому. Я впевнена, він одразу захоче зі мною побачитися.

– Серйозно? – Нетенсон стиснула мобільний. – Якщо припиниш дерти шкіру на собі, я подивлюся, що він скаже.

Рейвен висолопила язик.

– Та хоч відкуси, мені однаково, – відказала Нетенсон. – Може, хоч це тебе заткне.

Нетенсон зателефонувала і скривилася.

– Зараз він прийде. Пропускає перерву на ланч.

– Я ж казала.

Нетенсон побагровіла. Вона натиснула кнопку інтеркому й гукнула:

– Санітар Гаррі Ньютон, швидко до сестринського посту!

Через кілька секунд санітар, здоровий, як ведмідь, увійшов і допоміг Нетенсон розгорнути покривало.

– Після того як умиється й одягнеться, проведи її в кабінет лікаря Кайла. І пильнуй, щоб не загуляла нікуди.

Коли Гаррі вів її коридором, Рейвен помітила, як він роздивляється її та облизує губи. Може, це санітар-вампір, якого збуджує запах її крові.

– Не думаю, що сестра Нетенсон правильно робить, коли називає тебе тупим, Гаррі. Очевидно, що ти дуже розумний. Чула, як вона казала іншим медсестрам, що ти годишся хіба що водити туди-сюди божевільних леді. Їй не можна так говорити в тебе за спиною. Лише не кажи нікому, що це я тобі сказала.

– Дякую. Я – могила, – коли він усміхнувся, Рейвен зрозуміла, що здобула собі першого союзника в університетській лікарні.

Він провів її до кабінету Кайла. Тепер час заспокоїтись і опанувати себе. Не відлякуй психіатра.

– Вибачте, що перервала вашу трапезу, док. Добре, що ви знайшли для мене час.

– Усе нормально. Я встиг трохи перекусити, – він відкинувся в кріслі. – Я розумію, як тобі важко.

– Просто щоб ти знав: я не погоджуюся з медсестрою Нетенсон, яка каже, що оскільки Юнг підтримував нацистів, то ти, напевно, теж такий.

– Ну, деякі антиюнгіанці говорили такі речі, але це ж не провина Юнга, що Гітлер використав його поняття расової свідомості для виправдання так званої арійської раси.

– Я знала, що Нетенсон помиляється. Ти не той психіатр, який у таке віритиме.

– Ти знаєш, хто ти сьогодні?

Вона прикрила очі долонею.

– Не впевнена. Це означає, що я божевільна?

Він зітхнув.