Дэниел Киз - Притулок пророцтв

– Продовжимо.

– Ніяких більше картинок запалених кущів чи вогняних вершників чи якоїсь іншої горючої чортівні!

– Підемо далі. Я хочу, щоб ти візуалізувала зображення вогню. Спробуй побачити полум’я у себе в голові.

– І як ти, чорт забирай, собі уявляєш, що я це зроблю?

Кайл поміркував над цим.

– Ти коли-небудь допомагала собі заснути, рахуючи овечок?

– Звичайно.

– Заплющ очі так, ніби готова заснути. Тоді уяви, що кожна овечка в роті тримає факел. Рахуй їх.

Рейвен склала пальці пірамідкою. Губи рухалися, коли вона прошепотіла:

– Добре. Один. Два, – стиснула щелепи. – О Господи! Т-три… Ч-чотири… – плечі розслабилися. – П’ять. Шість. Сім, – на двадцять п’ятій вона розплющила очі. – Не можу повірити.

– Що?

– Я була впевнена, що мені мозок з голови витече. А тоді стало легше. Від вогню перед очима у мене все одно волосся дибки стає, але, здається, я можу витримати.

– Отак це й працює. Тепер – для перевірки. Справжній вогонь.

Рейвен стиснула бильця крісла.

– Пішов ти!

Кайл відкрив шухляду стола, витягнув свічку, підсвічник і поставив їх на стіл. Рейвен зіщулилася. Він дістав запальничку «Зіппо».

– Я хочу, щоб ти наперед знала, що я зроблю зі свічкою. Не зводь з неї очей. Тоді нахилися вперед і подуй на вогонь.

– Я не…

– У нас немає часу розгрібати минуле чи причини твоєї пірофобії. Але за допомогою повторень ми можемо послабити її вплив. Готова?

Вона вагалася. Лікар клацнув коліщатком запальнички. Іскри. Дівчина відсахнулася. Клацнув удруге. Спалахнув вогник. Рейвен подалася назад. Кайл підніс полум’я до ґноту свічки. Воно засичало, скочило вгору. Вона заплющила очі.

– Не відводь погляду. Дивися на вогонь. Видихни. Тоді знову, дихай повільно.

Якщо це не спрацює, про швидку імплозивну терапію можна забути. Можливо, краще, якщо вона не знатиме, хто вона чи що відбувається насправді. Він може сказати судді Родріґес, що йому не вдасться зробити її дієздатною для екстрадиції.

Її тіло розслабилося. Рейвен задула свічку.

– Браво, Рейвен! Це було чудово.

Вона всміхнулася.

– Ні, це ти був чудовим.

Кайл глянув на годинник на стіні позаду неї.

– Наш час вийшов.

– Тобто?

– Кінець сеансу. Ми зустрінемося післязавтра.

– Ти ж не можеш отак просто збудити мене, а тоді відправити геть.

Він підійшов до дверей.

– Нам потрібно встановити часові рамки.

– …до біса часові рамки. ти не можеш просто так лізти мені в мозок, а тоді кинути мене! ти мені потрібен!..

Її голос раптом обернувся на мецо-сопрано. Змінилися також мова тіла і вираз обличчя.

– Рейвен, будь розважливою.

Її очі оскліли. Вона підозріло роззирнулася навколо.

– …я не рейвен, я нікі, і це говорить моє довбане колективне несвідоме, ти сказав бути розважливою, але кидаєш її…

– Я не кидаю тебе, Рейвен. Це тимчасова пауза в цій фазі твоєї терапії.

– …кажу тобі, я не рейвен! вона сидить у тому кріслі! слухай уважно, коли я говорю, виродку!..

– Опануй себе.

– …я це й роблю! спочатку ти розпалив їй розум, а тепер хочеш її лишити!..

– Ти мусиш зрозуміти.

– …зрозумій оце!..

Вона вхопила зі столу ніж для конвертів і шпурнула в нього. Кайл пригнувся, ніж відскочив від стіни і дряпнув йому чоло. Він натиснув кнопку тривоги. Двері кабінету розчинилися. Всередину влетів санітар і схопив її. Дівчина викрутилась і врізала йому в око ліктем. Забігли ще двоє санітарів. Щоб скрутити її, знадобилися всі троє.

– …цей виродок-психіатр підпалив мене…

Поки вони її тримали, Кайл підійшов до медичної шафки, дістав шприц і ампулу седативного препарату. Коли він вводив їй в руку голку, дівчина не зводила з нього розлютованого погляду.

– …ще якась твоя наркота для зґвалтування, мерзотнику?..

– Я намагаюся тобі допомогти.

Її очі заповнилися слізьми. Голос пом’якшав.

– Що зі мною коїться, Марті? Не лишай мене.

– Я не лишаю тебе. Ми продовжимо під час нашого наступного сеансу.

Після того як дівчина пішла, він витягнув з шухляди диктофон і ввімкнув. Поставив на паузу, тоді нарешті спромігся на слова.

«Рейвен Слейд. Межовий розлад особистості. Код ДСП – 301.83. Дисоціація з симптомами деперсоналізації. Несистематична історія розколу і дереалізації. Також симптоми сексуального фліртування істеричного розладу особистості, 301.50, з ознаками високої сугестивності.

Перше випробування наповненням образами викриває пірофобію. Підозрюю, що на поверхню можуть виплисти й інші фобії.