Кузьма Скрябін - Кузьма Скрябін. Повне зібрання творів

Моя кров і твоя кров годує знов великі гроші,
Вмирає кров і мертва кров, і страшно нам під небом ночі...

Моя кров і твоя кров...

Лишаю на папері всьо, шо знаю, і знов
Чую, як горить наша кров.
Згоряє і лягає чорна сажа на нас,
А може, то просто час.
Лишаю то, шо знаю, на папері і тікаю туда,
Де того всього нема.
І ваші грубі руки не дістануть ніколи дна...
Собі там живу я...

Там, де мене лишили...
Там, де мене лишили...
О-о!..

Мені не видно неба — і не треба,
Я не хочу його, його.
То синє небо для вас,
Мені нічо не чути, може бути,
Що я просто глухий На ваші слова.
Лишаю то, шо знаю, на папері і кидаю в вогонь.
То так горить наша кров,
Горить, а я тікаю... чорна сажа не дістане до дна...
Собі там живу я...

Там, де мене лишили...
Там, де мене лишили...
О-о!..

Дзвенять браслети на руках, ми танцюємо танго,
Тіло до тіла і серце до серця, так гарно.
А над паркетом пролітають задихані пари,
І всі спішать натанцюватись, бо часу є мало.
Мало...

Наше життя — то танго
Без правил і до кінця.
Танго страшне і гарне,
Тільки сцену вибирати не нам.
Наше життя — то танго,
До смерті танцюємо вдвох,
І поки ми разом — з нами Бог.

Кожен шукає партнера до танцю надовго
І віддає себе йому до пари назовсім.
Коли ти впадеш — то спішися піднятися скорше,
Бо каблуком пробити душу твою кожен зможе.

Наше життя — то танго
Без правил і до кінця.
Танго страшне і гарне,
Тільки сцену вибирати не нам.
Наше життя — то танго,
До смерті танцюємо вдвох,
І поки ми разом — з нами Бог.

З останніх сил оркестр шарпає змучені струни,
Давно вже грає він не в долю, але ми танцюєм.
Всі посміхаються, але за сміхом сховані зуби,
Так було завжди, бережіться, бо завжди так буде.

Коли я ходжу по місті,
На мене тиснуть люди.
Я бачу їхні руки,
Я бачу їхні губи.
А...

Я довго ходжу по місті,
Мене нервує небо.
То є не моє небо,
То і не твоє небо.
А...

Сонце на стінах,
Я там, де сонце на стелі.
Танцюю танець пінгвіна
Страшно веселий!
Я там, де сонце на стінах,
Я там, де сонце на стелі.
Танцюю танець пінгвіна
Страшно веселий!
Страшно веселий!!!

Мене тримають за руки,
Шоб не робити то само.
Мене нервують люди
Ті, шо думають мало.

Сонце на стінах,
Я там, де сонце на стелі.
Танцюю танець пінгвіна
Страшно веселий!
Я там, де сонце на стінах,
Я там, де сонце на стелі.
Танцюю танець пінгвіна
Страшно веселий!
Страшно веселий!!!

Вулиці мокрі, ше я не спав,
Твої сни у бінокль підглядав.
Впало вниз небо, а я підняв,
Розстелив по коридорі і намалював.

Сірий павук читає назви старих газет,
Я малював руками на небі твій портрет.

Знизу бетон, зверху літак, може, то рай,
Справа вогонь, зліва вода і фарби линяють.
Море машин, море руїн, шукаю свій дім,
Вулиці є, мокрі вони, я не один...

Телефони знають наші секрети,
Вони би плакали, якби говорили.
1, 2, 3,4, 5 — ми набираєм цифри —
просто шоби бути ближче.

Не переживай, не кажи мені правду,
Очі закривай, набреши мені гарно, гарно...

Набери мій номер вечором, набреши в мій телефон,
Скажи, шо в тебе я один, тільки я один...

Телефони знають наші історії,
Одні від радості, а інші від горя.
1,2,3,4, 5 — ми набираєм цифри —
просто шоби бути ближче.

Не переживай, не кажи мені правду,
Очі закривай, набреши мені гарно, гарно...

Набери мій номер вечором, набреши в мій телефон,
Скажи, шо в тебе я один, тільки я один...

Кожний ранок миєш писок,
Бачиш всьо своє так близько.
Стіни тоже мають очі,
Стіни тоже дуже хочуть.

В телевізорі програми
Всі для тата і для мами,
Вони знають, шо робити,
Як робити, де робити.

Скоро всьо повиростає,
Дуже скоро навіть, скоро.
Треба якось починати,
Не чекати аж до сорок.

Стільки всього треба вспіти,
Стільки є кругом роботи.
Навіть в садіку всі діти
Добре знають, шо до чого.