Лю Цысинь - Проблема трьох тіл

— Професоре Є, я не згоден з тим, що ви щойно сказали. Саме зараз відбуваються події, суть і природа яких за межами нашого розуміння. Це безпрецедентний виклик для основ наших теорій про світобудову, і Ян Дун виявилася далеко не єдиним вченим, який не зміг впоратися з новими викликами часу.

— Але вона була не тільки вченим, а й жінкою. А жінка повинна бути подібна до води: здатна подолати будь-яку перешкоду, якщо це потрібно; просочитися по крапельці крізь найменші пори.

Уже йдучи, Ван Мяо згадав і іншу мету своїх відвідин. Він запитав у Є Веньцзє, де можна поспостерігати за реліктовим випромінюванням.

— А, це... У Китаї є дві установи, що працюють із цією проблематикою. Одна з них — обсерваторія в Урумчі, яка, здається, перебуває у віданні Центру спостереження за космічним простором Китайської академії наук. Друга набагато ближче — радіоастрономічна обсерваторія в передмісті Пекіна. Там розташовується Центр спільних астрофізичних досліджень — спільний проект Китайської академії наук і Пекінського університету. Обсерваторія в Урумчі займається безпосередньо астрономічними спостереженнями, а Центр у Пекіні слугує тільки для прийому і обробки даних, отриманих із супутників; хоч вони куди повніші і точніші, ніж інформація, яку отримує наземна обсерваторія. У Центрі працює один із моїх колишніх студентів, і я думаю, зможу вам допомогти.

Є Веньцзє знайшла номер телефону і зняла слухавку. Судячи з розмови, проблем не виникло.

— Ну, начебто все владналося, — сказала Є Веньцзє, поклавши трубку. — Я зараз напишу адресу, можете під'їжджати в будь-який час. Мого студента звуть Ша Жуйшань і він завтра виходить у нічну зміну. І... наскільки я розумію, це не ваша сфера досліджень, чи не так?

— Так, я спеціалізуюся з нанотехнологій. А цікавість до реліктового випромінювання це... трохи для іншого.

Ван Мяо злякався, що Є Веньцзє зараз почне розпитувати, звідки такий інтерес, але вона покинула цю тему.

— Сяо Ван, ти дуже погано виглядаєш, лице аж посіріло, — сказала Є Веньцзє із занепокоєнням.

— Це нічого. Будь ласка, не хвилюйтеся, — швидко відповів Ван Мяо.

— Почекай трохи, — Є Веньцзє підійшла до шафки і вийняла звідти невелику скриньку, судячи з етикетки, із женьшенем. — Старий знайомий з бази, військовий, прийшов провідати мене кілька днів тому і приніс це. Ні-ні, візьми! Це не дорога річ, це культивований сорт. У мене високий тиск, тож усе одно я не зможу ним скористатися. Накраєш тонко і заварюй як чай. Ти маєш настільки поганий вигляд, що тобі не завадить щось тонізуюче. Ти ще молодий, але стежити за своїм здоров'ям потрібно починати вже зараз.

Ван Мяо відчув, як у грудях виникає відчуття теплоти, на очі навернулися сльози. Його серце, яке впало за останні два дні в крижану безодню, наче приземлилося на м'яку поверхню оксамиту.

— Професоре Є, я тепер часто до вас заходитиму, — відповів Ван Мяо, притискаючи скриньку до грудей.

Ван Мяо вів авто по шосе Цзінмі [34] Прим. перекл. Шосе Цзінмі ( 京密路 , Jīng mì lù) — розташована в межах Пекіна частина Годао 101 (G101, 101 国道 , Guódào) — китайської автодороги загальнонаціонального значення Пекін — Шеньян. Відстань до повіту Міюнь становить приблизно 65 кілометрів. на північний схід у напрямку до повіту Міюнь. Перетнувши кордон повіту, він звернув до Хейлунтанського гірського серпантину, поки не досяг радіоастрономічної обсерваторії Центру спільних астрофізичних досліджень. Його погляду відкрилося величне видовище: двадцять вісім параболічних антен, кожна — дев'ять метрів у діаметрі, немов фантастичні сталеві представники невідомого науці виду рослинного світу, вишикувалися в сутінках у лінію, що прямує до горизонту. У кінці лінії антен виднілися два нещодавніх, 2006 року побудови, радіотелескопи, зовсім уже циклопічних масштабів — 50 метрів у діаметрі. У міру наближення до радіотелескопів Ван Мяо не міг позбутися думки про подібність цих споруд із фоном фотографії Є Веньцзє і її доньки.

Але робота Ша Жуйшаня, колишнього студента Є Веньцзє, не мала безпосереднього стосунку до цих радіотелескопів. Його лабораторія займалася переважно отриманням і обробкою сигналів із трьох супутників: COBE [35] Прим. перекл. Cosmic Background Explorer (COBE) — відомий як Explorer 66 — супутник, космічна обсерваторія, основним завданням якої було вивчення реліктового випромінювання Всесвіту. , який було запущено на орбіту НАСА в листопаді 1989 року і який уже давно виробив свій ресурс; WMAP [36] Прим. перекл. WMAP (Wilkinson Microwave Anisotropy Probe) — космічний апарат НАСА, призначений для вивчення реліктового випромінювання, що утворилося в результаті Великого вибуху. , що стартував з мису Канаверал 30 червня 2001 року; і Планка, новітнього супутника Європейського космічного агентства, запущеного 14 травня 2009 року для уточнення результатів, отриманих WMAP.