Курт Воннегут - Буфонада, або Більше не самотні

позакривалися — за браком пального. Мікрофонів не було. Лишилися тільки люди.

Гей-го.

Я видав солдатам спеціальну відзнаку на честь цієї події. Це була ясно-синя стрічка, на якій висів пластмасовий значок.

Я пояснив, утім лише напівжартома, що ця стрічка символізує «Синього птаха щастя». А на значку стояли, ясна річ, оці слова:

Тепер у нашому Національному парку хмарочосів десь по дев’ятій ранку. Сила тяжіння приємна, проте Ме-лоді й Айседор не збираються сьогодні працювати на своїй малюковій піраміді. Натомість ми влаштуємо пікнік на верхів’ї будинку. Молодь така зі мною привітна, тому що за два дні в мене день народження. Яка радість!

Понад усе на світі вони люблять дні народження!

Мелоді патрає курку, яку вранці приніс нам раб Віри Бурундук-5 Заппи. Ще раб приніс дві буханки хліба і два літри густого пива. Він на мигах показав, як він нас годує. Він притиснув денця пляшок з пивом собі до сосків, удаючи, ніби має груди, з яких ллється густе пиво.

Ми сміялися. Ми аплодували.

Мелоді підкидає пір’я вгору. Через знижену ґравітацію здається, що вона біла відьма. Кожен щипок її пальців породжує метеликів.

У мене ерекція. Як і в Айседора. Як і в кожного чоловіка.

Айседор підмітає вестибюль мітлою, яку він зробив з галуззя. Він співає одну з двох відомих йому пісень. Друга пісня — це «З днем народження вас!» Так, а слуху в нього немає, тож він тягне на одній ноті:

Так, і я тепер пам’ятаю один давноминулий день своєї мрії, коли отримав розлогий лист від президента своєї країни, котрим, до речі, був я сам. Подібно до кожного громадянина, я в нетерплячці очікував, коли ж комп’ютери сповістять, яке в мене буде середнє ім’я.

Мій президент привітав мене з отриманням нового середнього імені. Він попросив мене вживати його як невіддільну частину мого підпису, а також у поштовій адресі, на фірмовому папері для листів, в адресних книгах і все таке решта. Він пояснив, що це ім’я було обрано без жодних підтасовок і не мало на меті натякати на мій характер, на мою зовнішність або на моє минуле.

Він запропонував оманливо примітивні, майже безглузді приклади того, як я міг би стати в пригоді штучним родичам: поливати їхні квіти, коли вони будуть у від’їзді; доглядати за їхніми малюками, щоб самі вони могли піти з дому на годинку-дві; порадити їм дантиста, який справді лікує зуби безболісно; супроводжувати їх до лікаря, коли в них буде серйозна проблема зі здоров’ям; провідувати їх у в’язниці чи в лікарні; ходити з ними в кіно на фільми жахів, щоб було не так страшно.

Гей-го.

Я був, до речі, зачарований своїм новим середнім іменем. Я негайно розпорядився, щоб Овальний кабінет в Білому домі негайно перефарбували у блідо-жовтий колір, на ознаменування того, що я став Нарцисом.

І коли я віддавав накази про ремонт своїй особистій секретарці, яку звали Гортензія Щука-13 МакБанді, в її кабінеті з’явився посудомийник з кухні Білого дому. Він був страшенно зніяковілий і зіщулений. Через збентеження він задихався, тільки починав щось говорити.

Коли він нарешті спромігся відносно доладно висловитися, я його обійняв. Він вийшов з наповнених парою глибин посудомийні, щоб відважно сповістити мене про те, що він також Нарцис-11.

— Брате мій, — сказав я.

Чи існувала серйозна опозиція цій новій соціальній схемі? Звісно, існувала.

Як ми з Елізою і передбачали, моїх ворогів так розлютила сама ідея штучних родинних кланів, що вони утворили свій власний багатомовний штучний родинний клан.

Вони також мали значки кампанії, які носили ще довго після того, як мене обрали. Напис на їхніх значках був неминуче прогнозований, а саме:

Мені тільки й лишалося, що сміятися, коли моя дружина, уроджена Софі Ротшильд, унадилася носити такий значок.

Гей-го.

Софі знавісніла, отримавши лист від свого президента, яким виявився я, де їй наказувалося зректися імені Ротшильд. Натомість вона мала стати Арахіс-3.

Знову ж таки: перепрошую, але мені тільки й лишалося, що сміятися.

Софі виношувала свій план кілька тижнів. Потім вона вповзла до Овального кабінету в день, коли сила тяжіння була дуже великою, і повідомила, що ненавидить мене.