Пауло Коэльо - Хіппі

Здесь есть возможность читать онлайн «Пауло Коэльо - Хіппі» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2019, ISBN: 2019, Издательство: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Хіппі: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Хіппі»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Їх називали дітьми квітів. Вільні й дивні хіпі. А Пауло відрізнявся від них. Він був звичайним. Бразильський хлопець з еспаньйолкою, що мріяв стати письменником, побачити й пізнати світ і себе самого. Та одного дня Пауло відчув: уже час. Зібрав речі й вирушив у мандрівку. Не думав про те, що буде завтра, — як усі хіпі. Перу, Чилі, Аргентина, автостоп, випадкові зустрічі, незнайомі обличчя. В Амстердамі Пауло зустрічає дівчину-хіпі Карлу. Вона перевертає його світ і кличе в загадкову подорож до Непалу. Мандруючи з дивакуватими й таємничими супутниками через Європу та Центральну Азію, вони шукатимуть шлях до себе. І одне до одного...

Хіппі — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Хіппі», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Вона тепер розуміла, чому заборонили цей наркотик; з ним світ не зміг би функціонувати. Люди входили б у контакт хіба що самі з собою, ніби мільярди монахів медитували водночас у своїх внутрішніх печерах, байдужі до агонії та слави інших. Машини перестали б їздити, не злітали б літаки. Не було б сівби й збирання врожаю — лише засліплення та екстаз. І невдовзі людство було б зметене з землі тим, що на початку вважалось очисним вітром, але зрештою перетворилося б на вітер загального знищення.

Вона перебувала у світі, належала йому, повинна була сповнити Божу волю, що Господь відкрив їй голосом грому, — працювати, допомагати батькові, боротися проти того, що вважала хибним, поринути, як і всі, у щоденні битви. Таке було її призначення. І воно поведе її до кінця. Це була її перша й остання мандрівка під LSD, і вона раділа її закінченню.

картинка 49ого вечора їхня група зібралася й вирішила відсвяткувати останній день у Стамбулі в ресторані, де подавали спиртні напої, де можна поїсти й випити разом і обмінятися денними враженнями. Рагула й Майкла — водіїв — теж запросили. Вони сказали, що це суперечить правилам компанії, та швидко погодились, тож не було потреби надто наполягати.

— Тільки не просіть, щоб ми залишилися на ще один день — я цього не можу зробити, бо втрачу роботу.

Вони не збиралися ні про що просити. Попереду ще була вся Туреччина, насамперед Анатолія, яку всі називали прегарною місцевістю. Вони справді скучили за постійними змінами краєвидів.

Пауло вже повернувся зі свого таємничого місця і знав, що наступного дня будуть вирушати. Він попрохав вибачення, пояснивши, що хотів би повечеряти наодинці з Карлою.

Усі зрозуміли, що то за «дружба», і тактовно не заперечували.

У двох жінок сяяли очі. У Марі й Карли. Ніхто не спитав, що таке, та й самі вони не збиралися нічого пояснювати.

картинка 50 картинка 51 як минув твій день?

Вони теж обрали місце, де можна було випити, і вже спорожнили перший келих вина.

Перш ніж відповісти, Пауло запропонував замовити страви. Карла погодилась. Тепер, коли вона нарешті перетворилася на справжню жінку, здатну кохати з усією силою й без необхідності вдаватися для цього до якогось наркотику, вино було просто для настрою.

Вона вже знала, що на неї чекає. Уже знала, якою буде розмова. Знала це відтоді, як вони так розкішно кохалися напередодні; їй тоді захотілося розплакатись, та вона прийняла свою долю, ніби все було визначено їй наперед. Усе, чого вона прагла в житті, — це полум’я в серці, і чоловік, що в той момент проник у неї, дав їй це. І того дня, коли вона нарешті зізналася в коханні, його очі не заблищали, як вона сподівалася.

Вона не була наївною, однак досягла того, чого найбільше хотіла в житті, — не загубилася в пустелі, а струменіла, наче води Босфору, у напрямку до велетенського океану, де зустрічаються всі ріки, і ніколи не забуде Стамбул, худорлявого бразильця та його розмови, які вона не завжди могла підтримати. Він здійснив диво, але не мав знати про це, аби можлива провина не змусила його змінити думку.

Вони замовили ще пляшку вина. І тоді він заговорив.

— Безіменний чоловік уже був у культурному центрі, коли я прийшов. Я привітав його, та він не відповів, його погляд застиг на якійсь точці, ніби в трансі. Я вклякнув на підлозі, спробував вивільнити думки й помедитувати, увійти в спілкування з душами тих, хто тут танцював, співав і вшановував життя. Я знав, що в якусь мить він вийде з цього стану, і вичікував — насправді не «вичікував» у прямому значенні слова, а віддався миті, нічогісінько не чекаючи.

Гучномовці закликали місто до молитви, чоловік вийшов із трансу й виконав один з п’яти денних обрядів. Лише тоді помітив, що я теж там. Запитав, чому я повернувся.

Я пояснив, що провів ніч у роздумах про нашу зустріч і тепер хотів би душею й тілом віддатися суфізму. Мені дуже кортіло розповісти, що вперше в житті кохався — тому що коли ми були в ліжку, коли я був у тобі, я ніби насправді виходив зі свого тіла. Я не відчував такого раніше. Та подумав, що це недоречна тема, і не сказав нічого.

— Читай поезії, — була відповідь. — І досить із тебе.

— Для мене цього не достатньо, мені потрібні дисципліна, суворість, місце для служіння Богові, таке, аби бути ближчим до світу. Перед тим як піти сюди вперше, я вже був захоплений дервішами, які танцювали і входили в транс. Тепер мені треба, щоб моя душа танцювала зі мною.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Хіппі»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Хіппі» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Хіппі»

Обсуждение, отзывы о книге «Хіппі» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x