Мирослав Дочинец - Синій зошит

Як визначити справдешній мед?Якщо піднести запалений сірник, добрий мед не одразу зашипить і розплавиться. Розведений у воді справдешній мед не дасть осаду. На папері не дає довкола вологих плям. Вмочіть у мед скибочку хліба. За десять хвилин він має лишатися таким же твердим, не розм’якнути.

Здорова шия.Беріть у зуби олівець і уявно малюйте ним у повітрі всі букви абетки — від а до я. Здорова шия — свіжий мозок, легкі думки.

Щоб угамувати нараз грижу,слід спалити в баночці шерсть і прикласти до хворого місця.

Добрий сон.Кілька разів облити студеною водою ноги до колін. А в лице, навпаки, — хлюпати гарячою, досить довго.

Проти комарів.Ні одна комаха не торкнеться лиця, якщо вмиватися відваром коріння полину. Жменьку нарубаних корінців залити літром води, закип’ятити і настояти півгодини.

Дрібно нарізати свіже листя черемхи або горобини і натерти відкрите тіло. В кімнаті, де спите, покладіть гілку бузини, листя томата.

Надійно відганяє всяку комашню випаруваний настій валеріани. А якщо сидите в лісі, киньте у ватру гілочки ялівцю.

Обдурити голод.Чайну ложку кориці залити квартою окропу. Коли вихолоне, додати чайну ложку меду. Заживати натщесерце і на ніч. Добре очищає і оновлює організм.

В лісах рани ми лікували сіллю.Накладали на них полотнинку, змочену в розчині соли. Згори обкладали сухим листом і обмотували. За два-три дні рана очищалася, рожевіла і починала затягуватися. Таким робом гоїли будь-яке болюче місце, всяку хвороту. Сіль землі — перший лік, дарований землею.

Опухлі, натруджені ноги.Вечорами змішати зварену вівсянку з оливою, обмастити на півгодини ноги. Змити. Літати будете.

Раз на тиждень змащуйте ноги оливою з вазеліном і вдягайте на ніч шкарпетки.

Набряклі ноги добре купати: на літр води — півгорнятка соди і розмити темного мила.

Пітливість ніг.Те, що ноги потіють, добре — тіло не перегрівається. Я з тим не маю клопоту, бо звичаєм ходжу босоніж або в самошитих сандалях аж до морозів. Тим, хто ходить цілий день у глухій обувці та шкарпетках, треба ногам годити. Увечері мийте їх прохолодною водою, додавши жменю соли. Або добру чарку оцту. Або круто заварений час.

Темне (господарське) мило— давній і безвідмовний лік «для бідних». Зате надійно може замінити дорогу аптеку. Темним милом промивають рани, садна, опіки, ба навіть не дуже свіже м’ясо чи рибу перед приготуванням. Німець-доктор у нашій больничці на зоні милив руки темним милом і давав їм підсохнути. І сміло обробляв рани, робив розтини і зшивав. Мазь із наструганого мила, натертої цибулі і цукру накладають на нариви — і до ранку вони очищаються. Грибок теж зводять миттям ніг із милом у холодній воді. Добре очищає рану після укусу пса. При нежитю обробіть носові пазухи мильний розчином. І щітку зубну в ньому промивайте. Про випадання волосся забудете, якщо митимете голову темним милом у дощовій воді. Ванночки від тріщин на п’ятах: два літри гарячої води, одна чайна ложка соди, і столова ложка наструганого мила. Якщо дитинка в домі, мийте підлогу водою з милом. Надійно губить воно вугрі та лупу, гасить запалення на тілі. А якою оксамитовою стає шкіра після бані, якщо віники випарити в мильній воді!

Закарпатці кажуть: бесіда має бути куртою (короткою), а слова густі. Ті слова, як кришталь, убрали в себе простоту, чистоту, ясність і твердість. Зазвичай вони просочилися через товщу часу і відшліфувалися віковим мовленням.

Раб ваш покірний, єсьм великий прихильник густого народного слова.

Хто як уміє — так піє.

Злодій сльозливий, брехач велеречивий.

Дурний, хто сидить дома.

За перше бриття цирульник плату не бере.

Хліб святий, а вино кляте.

Без вітру трава не колишеться.

Бик, як привик, так і волом тягне.

Позичаєш руками, а забирати ходиш ногами.

Не довіряй тихим людям, як і тихій воді.

Міль і та вибирає, що їй їсти.

Добра вістка на місці лежить, недобра по землі біжить.

Горілиця — злодійська водиця.

Нещасний купається — до гузиці жаба прилипне.

Кістки і ті за родовим берегом плачуть.

Ластівка вітром кормиться.

Яке діло криниці до того, що у відра дно діряве.

Гіркий, як вовче сало.

Велика ріка тече тихо.

Хрома ворона перша злітає.

Пес біжить, бо кінь біжить.

Язик без кісток, та кости ламає.

Слизький, як риб’яче черево.

Глухий, як гнилий бубон.