Курт Воннегут - Галапагос (журнальний варіант)

Але ж ні. Він зберігав безтурботний вигляд. Не хотів, бачте, щоб його четверо ще живих пожильців упали в паніку. Тож вони так і не дізнаються, що сталося з Дзендзі Хірогуті та Ендрю Макінтошем. До речі, не довідаються вони й про новину, повідомлену приблизно годиною раніше, а саме: що Перу оголосило Еквадору війну. Не знатиме цього й капітан. Коли перуанські ракети влучатимуть у цілі в районі Гуаякіля, ці двоє повірять байці капітана, в яку твердо вірив його великий мозок, не дуже прагнучи казати правду, а саме: що на них падає метеоритний дощ.

І, коли когось на Санта-Росалії цікавитиме, чому його чи її предки тут опинились, — а така зацікавленість остаточно зникне десь аж через три тисячі років, — то відповідь буде така: вони втекли з материка через метеоритний дощ.

Сказав «Мандаракс»:

Щаслива та нація, яка не має історії.

Чезаре Бонезана, маркіз Беккаріа (1738–1794)

Отож Зігфрід, капітанів брат, бездоганно спокійним тоном попросив Уейта піднятися нагору, переказати Селіні Макінтош та Хісако Хірогуті, щоб спустилися, й допомогти їм винести речі.

— Та глядіть, не злякайте їх, — застеріг Зігфрід. — Хай думають, що все гаразд. Просто для вашої ж безпеки я хочу відвезти всіх вас до аеропорту.

Гуаякільський міжнародний аеропорт, між іншим, буде першим об’єктом, що його спустошать перуанські ракетники.

Зігфрід дав Уейтові «Мандаракс», щоб Уейт мав змогу спілкуватися з Хісако. Цей прилад він підняв з землі біля тіла Дзендзі. Обидва трупи він відтяг геть з очей — у той самий сувенірний кіоск зі зламаними дверима. Там Зігфрід накрив їх сувенірними покривалами, на яких був такий самий портрет Чарлза Дарвіна, що й за стойкою бару.

Отже, Зігфрід фон Кляйст вивів Мері Хепберн, Хісако Хірогуті, Джеймса Уейта, Селіну Макінтош і Казашку, до яскраво прикрашеного автобуса, припаркованого перед входом до готелю. Цей автобус мав везти до аеропорту музикантів і танцюристів, щоб потішити знаменитостей із Нью-Йорка. Шестеро дівчаток канка-боно пішли разом з усіма, а зірочку перед собачою кличкою я поставив тому, що Казашку дівчатка невдовзі вб’ють і з’їдять. То був час не для собак.

Селіна хотіла знати, де її батько, а Хісако — де її чоловік. Зігфрід сказав їм, що обидва вже поїхали до аеропорту. Його план був такий: якось посадити всіх на літак — байдуже, цивільний, військовий чи чартерний, аби тільки він вивіз їх з Еквадору. Правда про Ендрю Макінтоша та Дзендзі Хірогуті була б останньою річчю, яку вони почули б від нього перед самим відльотом, і тоді вони ще вціліли б, хоч би як тяжко їм було.

Його згода взяти шістьох дівчаток була подачкою для Мері. Він не міг з ними порозумітися-навіть за допомогою «Мандаракса», бо той їхньої мови теж не знав. Найбільше, що міг «Мандаракс», — це розпізнати десь одне слово з двадцяти як близьке до мови кечуа, панівної в імперії інків. Часом «Мандараксові» здавалося, ніби він чує арабську — мову, якою спілкувалися переважно африканські раби, що колись утікали до сельви.

До речі, ось іще одна вигадка великого мозку, про яку останнім часом уже й не чути: людське рабство. Чи втримаєте ви когось у кабалі, маючи в своєму розпорядженні лише плавці та губи?

Як тільки всі зручно посідали в автобусі перед «Ельдорадо», з кількох радіоприймачів у натовпі почулася новина про скасування «Круїзу віку до витоків природи». Для натовпу, а також для солдатів — таких самих цивільних, тільки у військових мундирах, — це означало, що тепер харчі, якими був напханий готель, нікому не належать. Спробували б ви мільйон років тому забрати в когось харчі, коли вони були головним стрижнем, навколо якого все оберталось!

Сказав «Мандаракс»:

Спочатку корм, а потім вже мораль.

Бертольт Брехт (1898–1956)

Отож натовп ринув у всі входи до готелю, поглинувши по дорозі й автобуса, хоч ні він, ні люди в ньому тих харчових загарбників не цікавили. Однак вони помолотили автобус з усіх боків, а тоді нестямно заревли, бо з жахом усвідомили, що інші вже випередили їх і для них не залишиться в готелі поживи.

А в автобусі було, звичайно, дуже тривожно. Його ж могли перекинути. Або підпалити. Чи закидати камінням і геть порозбивати вікна. Для пасажирів найкраще було лягти на підлогу в проході. Хісако Хірогуті здійснила свій перший акт інтимних почуттів до сліпої Селіни: руками й притишеними японськими словами вона спонукала дівчину стати навколішки в проході і низько нахилити голову. Потім Хісако й сама стала навколішки поруч із нею та Казашкою і поклала руки їм на спини.