Курт Воннегут - Галапагос (журнальний варіант)

Здесь есть возможность читать онлайн «Курт Воннегут - Галапагос (журнальний варіант)» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1990, Издательство: Всесвіт, №8-9, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Галапагос (журнальний варіант): краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Галапагос (журнальний варіант)»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Нова Воннегутова притча-антиутопія являє собою дальший розвиток теми майбуття людства, яка червоною ниткою проходить крізь усю творчість письменника. Та гіркий висновок автора про те, що цивілізація вже неспроможна зберегти життя на планеті, усе ж таки не перекреслює надії — про це доволі промовисто свідчить поставлений ним до роману епіграф із щоденника безневинної жертви фашизму, єврейської дівчинки Анни Франк: «Всупереч усьому, я все-таки вірю, що за природою своєю люди добрі».
 

Галапагос (журнальний варіант) — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Галапагос (журнальний варіант)», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Ці діти мали переважно індіанське походження, хоч серед їхніх предків були й негри — африканські раби, які ще в сиву давнину повтікали до сельви.

Дівчатка були з племені канка-боно. Вони виростуть на Санта-Росалії, де разом з Хісако Хірогуті стануть матерями всього нинішнього людства.

Але перш ніж опинитись на Санта-Росалії, вони спочатку потраплять до готелю. І солдати та барикади напевно стали б їм у цьому на заваді, коли б рядовий Херальдо Дельгадо не відкрив дівчаткам шлях крізь кіоск.

28

Цим дівчаткам судилося стати шістьма Євами для капітанового Адама на Санта-Росалії. А до Гуаякіля вони не потрапили б, якби не Едуардо Хіменес, молодий еквадорський пілот-дослідник. За рік до того, якраз на другий день після похорону Роя Хепберна, Хіменес летів власним чотиримісним гідролітаком над сельвою; це було біля верхів’я річки Тіпутіні, що несла свої води до Атлантичного, а не до Тихого океану. Він висадив нижче за течією, на кордоні з Перу, одного французького антрополога з речами й провізією і тепер повертався назад. Той француз мав намір розшукати там невловимих канка-боно.

Хіменес летів до Гуаякіля, і його п’ятсоткілометровий шлях пролягав над двома високими й дуже пересіченими гірськими системами. В Гуаякілі він мав узяти на борт двох аргентінських спортсменів-мільйонерів, щоб доставити їх на аеродром галапагоського острова Бальтра, де на них чекало замовлене заздалегідь судно для риболовлі в глибоких водах. І ловитимуть вони не будь-яку рибу, ні. Вони сподівалися спіймати кількох великих білих акул — тих самих створінь, які через тридцять один рік проковтнуть Мері Хепберн, капітана фон Кляйста й «Мандаракса».

Хіменес побачив згори витоптані в мулі на березі річки літери SOS. Він сів на воду й перевальцем, наче качка, доплив літаком до берега.

Там його привітав вісімдесятирічний католик, місіонер-ірландець Бернард Фіцджеральд, який прожив серед індіанців канка-боно півстоліття. З ним були шестеро дівчаток, останні з канка-боно. Це вони під його керівництвом витоптали на березі оті літери.

Отець Фіцджеральд, до речі, мав спільного прадіда з Джоном Ф. Кеннеді, першим чоловіком місіс Онассіс і тридцять п’ятим президентом Сполучених Штатів Америки. Коли б священик спарувався з якоюсь індіанкою, чого він ніколи не робив, то всі нині живі могли б претендувати на те, що в їхніх жилах тече голуба ірландська кров, — якби тепер узагалі хто-небудь на щось дуже претендував.

Нині люди, проживши лише дев’ять місяців, вже не пам’ятають навіть власної матері.

Коли всі навколо потруїлись від обприскування, дівчатка саме сиділи під дахом і співали хором під орудою отця Фіцджеральда. Дехто з жертв іще вмирав, і старий місіонер волів залишитися з ними. А Хіменеса він попросив, щоб той одвіз дівчаток куди-небудь, де про них подбали б.

Отак усього за п’ять годин ці дівчатка потрапили з кам’яного віку у вік електроніки, від прісноводних озер у джунглях до солонуватих боліт Гуаякіля. Вони розмовляли лише мовою канка-боно, яку розуміли тільки останні їхні родичі, що помирали в лісі, а також — це з’ясується згодом — ще один гидкий білий дід у Гуаякілі.

Сам Хіменес мешкав у Кіто, і в Гуаякілі не мав куди прилаштувати дівчаток. Він найняв собі номер у готелі «Ельдорадо» — той самий, де потім житиме Селіна Макінтош із собакою. А дівчаток, за порадою поліції, Хіменес віддав до сирітського притулку поряд із кафедральним собором у центрі міста, де черниці радо прийняли їх. Тоді ще було вдосталь харчів для всіх.

Після цього Хіменес пішов до готелю й розповів усю історію барменові Хесусу Ортісу, тому самому, що згодом перерве телефонний зв’язок із зовнішнім світом.

Отже, Хіменес був одним із льотчиків, які багато зробили для людського майбуття. А ще одним був американець, якого звали Пол У. Тібетс. Той самий Тібетс, який у другій світовій війні скинув атомну бомбу на матір Хісако Хірогуті. Нині люди все одно були б такі самі пухнасті, як вони поставали, навіть коли б Тібетс ту бомбу не скинув. Але вони поробилися пухнастими набагато швидше напевне саме завдяки йому, Тібетсові.

Сирітський притулок кинув клич, щоб озвалися ті, хто знає мову канка-боно й може послужити перекладачем. І з’явився один п’яний злодюжка, чистокровний білий, що, хоч як це дивно, був дідом найстаршої з дівчаток. Замолоду він розвідував цінні мінерали у сельві й три роки прожив серед канка-боно. Це він запросив отця Фіцджеральда до племені, коли той тільки прибув з Ірландії.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Галапагос (журнальний варіант)»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Галапагос (журнальний варіант)» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Галапагос (журнальний варіант)»

Обсуждение, отзывы о книге «Галапагос (журнальний варіант)» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x