Дэниел Киз - П'ята Саллі

— А тепер зупинися отут.

— Що ви хочете зробити?

— Забирайся!

— Не стріляйте в мене! — зойкнув він, підводячись з сидіння.

Вона торохнула дулом по його лисій голові, збивши окуляри на землю й, шпортаючись, він позадкував.

— Я б не витрачала на тебе кулю, — сказала вона, сідаючи за кермо. — Довбані водії-мужики.

Джинкс рвонула геть у північному напрямку по Ріверсайд-драйв до Генрі Гадсон-парквей. Вона повернула на міст Джорджа Вашингтона й перетнула кордон штату Нью-Джерсі, а тоді почала то вистрибувати, то зливатися з потоком машин на магістралі, залишаючи позаду здивованих водіїв. Деякі лаялися, коли вона не давала їм їхати. Інші махали кулаками, коли вона зачіпала їхні бампери. Поїздка на швидких машинах приносила їй найбільше задоволення, ніж будь-що інше. Господи, вона б воліла виїхати цим авто на гонку на виживання, а тоді подивитися на того старого лисуна, коли йому привезуть те, що від неї залишиться. У того мудака все одно, мабуть, велика страховка.

Раптом вона усвідомила, як це необдумано, привертати увагу та ризикувати тим, що її можуть зупинити. Саме те, що зараз треба — пійматися на тому, що вдаєш із себе поліцейського та маєш заряджений пістолет. Вона з’їхала з магістралі та повільно попрямувала вуличками до Енґлвуду, штат Нью-Джерсі, у пошуках потрібної адреси.

Джинкс зупинилася на вулиці навпроти гидотного жовто-червоного різнорівневого будинку в стилі ранчо, з чотирма римськими колонами та копією старовинного газового ліхтаря дев’ятнадцятого століття на газоні. Коли вона вийшла з машини та попрямувала до під’їзної доріжки, то побачила жінку, що бігала туди-сюди перед великим вікном вітальні. Вона здогадалася, що це Анна. Цікаво, подумала Джинкс, він і своїй новій дружині також бреше? Той мудак заплатить за весь біль та страждання, які він завдавав жінкам. О так, ще й як заплатить. За те, що спершу вдавав, ніби кохає саме Джинкс, за те, що терпів Саллі тільки, щоб бути з нею. Тієї ночі, коли вона вийшла і дізналася, що Ларрі трахав Беллу, то спробувала вбити його, але він був надто сильним й зміг вирвати ніж у неї з руки. А тоді той обмін дружинами. Це принижувало її. Що ж, тепер він заплатить за всі її страждання.

Вона побачила, як постать чоловіка промайнула за вікном. Чорт! Якби вона підійшла на хвилинку швидше, то одразу пристрелила б його. Був повний місяць, тож Джинкс сховалася за тисовим деревом скраю газону так, що її не було видно з вулиці. Вона спостерігала крізь вікно та знову побачила Анну, а тоді й інших людей. Знову з’явився Ларрі, але хтось інший затуляв його. Джинкс приготувала пістолет, підтримуючи лівою рукою. Якщо б його побачити ще хоча б разочок…

Але згасло світло.

Вона вилаялася собі під ніс. За мить побачила, що загорілося світло нагорі. Заклавши пістолет назад собі за пояс, вона обдумала подальший план дій.

Джинкс дочекається, доки світло не згасне скрізь, почекає десь ще з півгодини, а тоді пролізе через котресь із нижніх вікон. Вона обережно вийде нагору та підставить щось під двері Пенні, щоб та не змогла вийти і втрутитися. Їй не хотілося кривдити Пенні. Тоді вона проникне до спальні господарів, вб’є Ларрі та, звичайно ж, їй доведеться застрелити Анну. На шум, звісно ж, прибіжить Пат, тож вона також застрелить і його. Тоді втече вниз сходами до того, як Пенні зможе побачити, хто це зробив. Якщо Пенні й побачить її з вікна, то те, що вона зможе засвідчити, що з їхнього дому втік поліціянт та поїхав на чорній машині. Тоді Пенні повернеться і житиме з Саллі, а страждання та жахіття припиняться.

Світло згасло. Весь будинок сповнився темрявою, єдиним джерелом світла став штучний газовий ліхтар на газоні. Джинкс почекала ще годину, а тоді спробувала відчинити вхідні двері. Замкнуто. Вона обережно обійшла будинок та перевірила бічні двері, а потім задній вхід. Скрізь замкнено. Джинкс спробувала відчинити по черзі троє вікон, але з жодного не змогла зняти москітну сітку на зовнішніх алюмінієвих рамах. Нарешті на четвертій стіні будинку вона помітила вікно в підвал. Джинкс вгатила по рамі підбором і засувка зламалась. Піднявши вікно однією рукою, вона прослизнула в підвал. Згори почувся якийсь звук. Потім ще один. Кроки. Хтось її почув? Вона піднялася сходами в підвалі, готова вбити будь-кого, хто їй тут зустрінеться. Джинкс відчинила двері в коридор, а тоді почула, як відчинилися бічні двері гаража. Хтось заходить? Машину вона не чула. Тоді усвідомила, що то Ларрі, мабуть, кудись від’їжджає.