Вона саме повернулася зі своєї передостанньої зустрічі зі слідчим ФБР. У нього слина котилася, коли він почув, що в неї є. Брудні фотографії Чоллі зробили свою справу. [За три місяці Даніка отримає розлучення, безмежно багата.] Коробка з файлами, яку вона завтра віддасть цьому спітнілому маленькому агентові з бакенбардами, сьогодні служила їй підставкою для ніг на кухні. Вона постійно поглядала вниз крізь темряву, де в променях місяця коробка світилася, як бліда поганка. На ноутбуці крутився якийсь французький фільм. В руках — миска з виноградом мальбек. Усередині неї розливалося задоволення, спокій. Вона уявляла, як Чоллі падає вниз головою. У неї перед очима стояла картинка в телевізорі: його жирний писок, ось його заштовхують у поліцейський автомобіль; який у нього буде дитячий вигляд, який він буде розгублений.
У двері подзвонили. Вона відчинила. Це були Рейчел і Саллі. На веранді, обидві, і за ними наче промайнуло обличчя її чоловіка.
На якусь хвилину вона дозволила собі довіритися опорі з їхніх рук, відчуваючи вагу свого власного тіла, вперше за стільки років звільненого від тягаря.
Вона відкоркувала для них холодне шампанське. [Чому б у біса й ні.]
— Святкуємо? — спитала Рейчел.
— А це ви мені скажете, — відповіла Матильда. Вона помітила перекошений комір у Саллі, перстень, неправильно повернутий на пальці Рейчел. Нерви. Щось сталося, але вони їй не сказали, поки що. Вони сиділи, пили шампанське. Видовжене, кістляве обличчя Рейчел у сутінках здавалося відлитим зі смоли. Саллі: чепурна, у шовковому жакеті, шикарна зачіска. Матильда уявила Саллі в навколосвітній подорожі: розкіш, фрукти у формі лебедів, коханці у вологих простирадлах. З-за слова незаміжня сліпуче сяяла свобода. І як це Матильда раніше цього не помічала.
Рейчел поставила склянку й нахилилась уперед. Смарагд тричі хитнувся, уповільнюючись навпроти її ключиці, й завис, тьмяно виблискуючи.
Матильда заплющила очі й сказала:
— Кажіть уже.
Саллі витягла зі своєї сумки товсту папку-швидкозшивач із крафт-паперу й поклала Матильді на коліна. Матильда підчепила куточок вказівним пальцем і відкрила її. Зверху було підшите найостанніше. Галерея гріхів. Більшість із них її навіть не стосувалися. Із найсвіжішого до найстарішого; все, що відбулося до смерті Лотто.
Зернисте фото Матильди на пляжі в Таїланді — невдале розлучення. Матильда цілує Арні в щоку на розі вулиці. [Смішно навіть, якби її звинуватили в невірності, він був такий слизький, відразливий.]
Матильда, худюща як скелет, заходить в абортарій. Її дядько: дивні блискучі сторінки, мабуть, вирвані з якоїсь секретної папки, де описані його недоведені злочини, починаючи з 1991 року, — пізніше вона читатиме це, як роман.
Ну, і нарешті її паризька бабуся, її «послужний список» французькою мовою, вона злісно посміхається на камеру, через увесь листок — напис дрібними літерами, наче мухи засиділи, «prostituée». [39] Проститутка. (фр.)
Мереживна тканина її життя. Дякувати Богу, що найгірше лишилося в дірках. Аріель. Стерилізація, марні сподівання Лотто на дітей. Те, що зробила Орелі багато років тому. Увесь той негатив, який робив тьмяну Матильду ще темнішою.
Матильда згадала, що треба дихати, підняла голову.
— Ви за мною слідкували?
— Ні, це Антуанетта, — сказала Саллі, її зуби цокотіли об склянку. — Ще від початку.
— Увесь цей час? — вражено спитала Матильда. — Та вона одержима. — Їй стало боляче. Увесь цей час Матильда, як скабка, сиділа в Антуанеттиній голові.
— Мама була терплячою жінкою, — сказала Рейчел.
Матильда склала всі папери, постукала стосиком, підрівнюючи його, й акуратно поклала назад у папку. Вона порівну розлила в склянки рештки шампанського. Коли вона відірвала погляд від склянок, то побачила, що в Саллі та Рейчел були однаково гротескно-серйозно надуті обличчя, аж вона злякалася. Всі разом почали сміятися.
— Матильда думає, що ми збираємося вчиняти над нею суд, — сказала Саллі.
— Люба М, — заспокоїла її Рейчел. — Ми й не думали.
Саллі зітхнула, витерла обличчя.
— Не сердься. Ми хотіли вберегти тебе від болю. Двічі Антуанетта намагалася послати пакети Лотто. Перший раз, коли ви щойно одружилися, про твого дядька, а потім тоді, коли був аборт. А потім знову, коли ти покинула його. Вона не зважила, що саме я носила пошту аж до кінця під’їзної дороги, щоб укинути в поштову скриньку або забрати.
Рейчел розсміялася.
— Заповіт, який вона послала мені, щоб затвердити нотаріально, загубився. Вона хотіла віддати Лоттову частку трасту притулку для мавп. Бідним нужденним мавпочкам доведеться обійтися без бананів, — сказала вона. Потім здвигнула плечима. — Це була мамина помилка. Вона ніколи не чекала великої зради від когось такого покірного і лагідного.
Читать дальше