Пауло Коэльо: Брида

Брида зрозуміла, що саме він хотів сказати. Традиція Сонця – це ніч, дерева, холод у її тілі, зірки в небі. А Традиція Місяця – чоловік, який сидить перед нею, наділений мудрістю предків, що світиться в його очах.

– Я вивчав Традицію Місяця, – сказав Маг, ніби вгадавши її думки. – Але я ніколи не був Наставником у тій науці. Я Наставник у Традиції Сонця.

– Навчіть мене Традиції Сонця, – сказала Брида з недовірою в голосі, бо відчула нотки ніжності в голосі Мага.

– Я навчу тебе того, чого сам навчився. Але існує багато доріг Традиції Сонця, і треба довіряти спроможності кожної людини навчити саму себе.

Брида не помилилася. Вона знову відчула ніжність у голосі Мага. Вона радше лякала її, ніж посилювала в ній бажання опанувати науку магії.

– Я спроможна вивчити Традицію Сонця, – сказала вона.

Маг тепер не дивився на зірки, а зосередив погляд на дівчині. Він знав: поки що вона не спроможна опанувати Традицію Сонця. Та, незважаючи на це, він повинен був її вчити. Деякі учні самі обирають собі Наставників.

– Хочу сказати тобі одну важливу річ перед першим уроком, – сказав він. – Не бійся нікого, хто зустрінеться на твоєму шляху. Ти повинна мати мужність, щоб не боятися помилок. Розчарування, поразки, занепад духу – це ті інструменти, які застосовує Бог, щоб показати нам шлях.

– Дивні інструменти, – сказала Брида. – Вони нерідко примушують людину відмовитися від своїх спроб.

Логіка її слів була зрозуміла для Мага. Він уже давно випробував на своєму тілі та своїй душі дивні інструменти Бога.

– Навчіть мене Традиції Сонця, – наполегливо повторила вона.

Маг попросив, щоб Брида прихилилася до виступу скелі й розслабилася.

– Не треба заплющувати очі. Споглядай світ, що тебе оточує, і помічай усе, що зможеш помітити. Щомиті й перед кожною людиною Традиція Сонця показує вічну мудрість.

Брида зробила, як наказав їй Маг. Але їй здалося, він занадто поспішає.

– Це перший і найважливіший урок, – сказав він. – Його винайшов один іспанський містик, який розумів значення віри. Його звали святий Іван від Хреста [2] Святий Хуан де ла Крус – католицький священик, поет-містик, реформатор Церкви, що жив у XVI столітті. .

Він подивився на дівчину, що слухала його до самозабуття й довірливо. Із глибини свого серця Маг вивергнув молитву, щоб вона зрозуміла те, чого він збирався її навчити. Адже вона його Інша Частина, хоч поки цього й не знає, хоч поки що вона надто молода й досі захоплюється пустими цінностями світу.

Брида побачила у темряві постать Мага – він заглибився в ліс і зник між деревами, ліворуч від неї. Їй було страшно залишатися тут самій, і вона докладала зусиль, щоб зберігати спокій. Це її перший урок, і вона не повинна показати, що нервується.

– Він прийняв мене як ученицю. Я не можу розчарувати його.

Вона була задоволена собою й водночас здивована, що все відбулося так швидко. Вона ніколи не сумнівалася у своїй рішучості, а тепер пишалася нею й пишалася тим, що та привела її аж сюди. Була певна, що Маг ховається десь за скелями й спостерігає за її поведінкою, щоб з’ясувати, чи спроможна вона навчатися магії. Він говорив про мужність; тож навіть відчуваючи страх, – а в її душі вже виникали образи змій та скорпіонів, що ховалися у розколинах скелі, – вона мусить виявити мужність. Незабаром він повернеться, щоб дати їй перший урок своєї науки.

– Я жінка сильна й рішуча, – тихо повторювала вона, звертаючись до самої себе.

Їй пощастило, адже вона дістала дозвіл залишитися з цим чоловіком, якого одні обожнювали, а інші боялися. Вона подумки перебрала всі події вечора, протягом якого вони були вдвох, і згадала, як помітила нотки ніжності в його голосі. «Хтозна, може, я сподобалася йому як жінка. Може, він навіть хотів би покохатися зі мною». Це був би цікавий досвід – у його очах вона помітила щось дуже дивне.

«Які дурні думки». Вона прийшла сюди в пошуках чогось конкретного – дороги до знання – й несподівано зловила себе на тому, що мислить як звичайнісінька жінка. Вона примусила себе більше про це не думати, й тоді раптом до неї дійшло, що вже минуло чимало часу, відтоді як Маг залишив її саму.

Вона відчула щось подібне до нападу паніки; про цього чоловіка ходили дуже різні й суперечливі чутки. Одні казали, що це наймогутніший маг серед усіх тих, кого їм доводилося знати, що він спроможний змінювати напрям вітру, розганяти хмари, застосовуючи лише силу думки. Брида, як і всі люди, була зачарована чудесами такої природи.