Пауло Коэльо - Переможець завжди самотнiй

Йому платять за те, щоб він обслуговував столи, а не рятував світ.

Троє перетинають сад, де подавали коктейль і який тепер змінився до невпізнання: коли гості спустяться, вони знайдуть тут танцювальну підлогу із синтетичних дощок, освітлену оригінальними світильниками, то там, то там — крісла й багато барів по кутках із безплатними трунками.

Ігор іде попереду, не кажучи й слова, Єва за ним, також мовчки, а Хамід — останнім. Сходи, які ведуть на пляж, починаються за маленькою залізною хвірткою, яка легко відчиняється. Ігор хоче пропустити їх наперед, але Єва відмовляється. Він не наполягає і йде далі, спускаючись незліченними приступками, які ведуть до моря, що шумить десь далеко внизу. Він знає, що Хамід не виявить боягузтва. До того, як вони зустрілися на святі, він вважав його безсоромним кутюр’є, спроможним звабити одружену жінку, зігравши на її марнолюбстві. Але тепер він потай захоплюється ним. Це справжній чоловік, спроможний боротися до кінця за те, що здається йому справедливим, хоч Ігор знає, що Єві дуже далеко навіть до тієї актриси, яку він зустрів сьогодні вночі. Вона не вміє прикидатися: він відчуває її страх, знає, що вона вся спітніла й зараз гарячково міркує, кого б їй покликати на допомогу.

Вони виходять на піщаний берег, Ігор іде до кінця пляжу й сідає там біля кількох прискалків. Пропонує, щоб двоє зробили те саме. Він знає, що, попри свій страх, Єва також не може не думати: «Я пожмакаю сукню. Я забрудню черевики». Але вона слухняно сідає біля нього. Хамід просить її посунутися, він хоче сісти поруч. Єва залишається нерухомою.

Він не наполягає. І ось вони всі троє сидять на пляжі, наче давні знайомі, що вийшли на хвилинку перепочити й помилуватися повним місяцем, який щойно викотився зза обрію, перш ніж знову повернутися нагору, туди, де гримить інфернальна музика дискотеки.

Хамід обіцяє собі: десять хвилин — час, достатній для того, щоб росіянин устиг висловити все, що йому наболіло, вилив свій гнів і повернувся туди, звідки прийшов. Якщо ж він спробує вдатися до насильства, то йому доведеться скрутно. Він, Хамід, фізично сильніший, і бедуїни навчили його реагувати швидко й точно на будь-який напад. Він не хотів зчиняти скандал на вечірці, але нехай росіянин не плекає ілюзій: він до всього готовий.

Потім, коли вони повернуться до зали, він попросить пробачення в господаря вечірки, й пояснить йому, що інцидент залагоджено. Він знає, що може говорити з ним цілком відверто, і скаже, що несподівано з’явився колишній чоловік його дружини і його довелося вивести із зали, щоб він не накоїв чого-небудь на святі. Якщо ж росіянин не відчепиться від них і тоді, коли вони повернуться на вечірку, то він покличе одного зі своїх охоронців і попросить прибрати його з очей. Навіть якщо ти дуже багатий, навіть якщо володієш однією з найбільших телефонних компаній Росії, тобі не дозволено бешкетувати та порушувати порядок.

— Ти мене зрадила. Ти зраджувала мене не тільки протягом двох років, коли жила з цим чоловіком, а й протягом усього часу, коли ми були разом.

Єва нічого не відповідає.

— Що ти спроможний зробити для того, щоб вона залишилася з тобою?

Хамід думає, відповідати йому чи ні. Єва не товар, торгуватися за неї він не стане.

— Запитай про це якось інакше.

— Гаразд. Ти готовий віддати своє життя за жінку, яка з тобою поруч?

З очей цього чоловіка струменить чисте зло. Але навіть якщо йому вдалося поцупити з ресторану ніж (Хамід не звернув на це уваги, хоч і мусив би передбачити всі можливості), він зможе легко його обеззброїти. Ні, ні, якщо він і готовий віддати своє життя, то тільки за Аллаха або вождя свого племені. Але треба сказати щось.

— Я готовий битися за неї. А в крайньому випадку й убити когось за неї.

Єва неспроможна далі витримувати цей тиск; їй би хотілося сказати все, що вона знає про чоловіка, який сидить праворуч від неї. Він уже, безперечно, вчинив злочин, покінчивши з мрією стати кінопродюсером, яку новий супутник її життя плекав протягом багатьох років.

— Вертаймося.

А насправді вона хотіла б сказати: «Благаю тебе, ходімо звідси негайно. Ти розмовляєш із психом».

Ігор начебто й не чує її.

— Ти готовий убити, б’ючись за неї. Отже, ти маєш бути готовий і померти за неї.

— Якщо я битимуся й програю битву, то так. Але не влаштовуймо бійку тут, на пляжі.

— Я хочу повернутися, — повторює Єва.

Але в Хаміда прокинулося почуття самолюбства, й воно не дозволяє йому втекти звідси, як боягузові. Розпочинається прадавній ритуальний танець людей і тварин, у якому двоє самців б’ються за самицю.