Кейт Аткинсон - Руїни бога

Здесь есть возможность читать онлайн «Кейт Аткинсон - Руїни бога» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2017, ISBN: 2017, Издательство: Наш формат, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Руїни бога: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Руїни бога»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Руїни бога» — це сіквел роману «Життя після життя», який неперевершена письменниця Кейт Аткінсон присвятила молодшому братові Урсули Тедді. Це драматична історія майбутнього поета, героїчного льотчика, батька й турботливого дідуся, який пережив війну й бачив багато такого, чого не можна передати словами. Проте зрештою виявиться, що всі воєнні перипетії, крізь які пройшов Тедді, і близько не дорівняються до тих проблем, які чекатимуть на нього в майбутньому.

Руїни бога — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Руїни бога», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Тепер він ходив на роботу з легшою душею. Спинявся почухати кота, який куняв на осонні на стіні. Скидав капелюха перед ошатною пані, яка, причарована, посміхалася йому у відповідь (доволі провокативно, особливо як на той час дня). Зупинявся понюхати пізній бузок, що звисав через огорожу парку Лінкольнс-Інн-Філдз. Отже, «мрія і слава» Вордсворта не забуті.

Коли він заходив до банку, на нього навалювався звичний запах полірованого дерева й міді. «Скоро цьому настане кінець, — думав він, — скоро кінець».

*

Тедді повернувся майже за два роки, з крилами на формі, завершивши в Канаді Програму навчання авіаторів Британської співдружності. З Нью-Йорка він приплив на «Квін Мері». «Мило, — сказала Іззі, коли він їй про це повідомив. — У мене про цей лайнер щонайкращі спогади». Тедді не став їй розповідати, що тепер це транспортний корабель американських збройних сил, і його ледве туди влаштували («у трюм»), бо людей, половина з яких цілу дорогу страждала на морську хворобу, туди напхали більше, ніж тих сардин у банку. Вони й почувалися вразливими, як ті сардини, — перетинали Атлантичний океан у жахливу негоду й без супроводу, бо вважалося, що лайнер може обігнати німецькі підводні човни (Тедді в цьому сумнівався). «Так, годували чудово», — сардонічно сказав він їй (хоча їжа справді була добра, як порівняти зі скупими пайками). Він не був певен, чи вона вловила іронію. З Іззі ніколи ні в чому не можна бути певним.

Після Канади йому дали кілька днів відпустки перед тим, як відправити в навчальну частину бойової підготовки. Сестрі вдалося вирватися з Лондона й пообідати з усіма в Лисячому закуті. Іззі теж «прибилася» до них без запрошення, за словами Сильвії. Отже, ось як виглядав колектив станом на осінь 42-го: Памела евакуювалася бозна-куди, хоча незабаром повернулася; Моріс проводив більшість часу в бункері при Вайтголлі; Джиммі був на військовому навчанні у Шотландії. А Г'ю помер. Як таке сталося? Як батько міг померти?

Тедді дали відпустку за родинними обставинами, а флот (в особі Урсулиного коханця з міністерства, хоча Тедді цього й не знав) знайшов йому койку на торговому судні, що пливло в супроводі, проте в останню мить наказ відмінили.

— Ти все одно не встиг би на похорон, — сказала Сильвія, — тож тільки дарма смикався б.

— Дивно, — тягнув Моріс, — що в нас тут війна, а хтось узагалі зважив на таке прохання.

— Моріс у нас із тих, — сказала Урсула, — хто ставить печатки (або ні) і перекреслює прохання червоним чорнилом. От він запросто скасував би запит на відпустку за родинними обставинами.

Моріс розгнівався би, якби довідався, що його зарахували до тих дрібних чиновників, які ставлять печатки. Він ставив підписи — вільні недбалі підписи ручкою фірми «Шиффер». Проте в цьому випадку рішення приймав не він.

І тому, хто відмовив Тедді, треба було подякувати. Конвой зазнав нападу субмарин, і судно, яким мав пливти Тедді, пішло на дно — ніхто не вижив.

— Тебе вберегли для вищої мети, — сказала Урсула.

— Ти ж у таке не віриш, правда? — Тедді занепокоївся, чи не підчепила сестра релігію.

— Ні. Життя і смерть — випадковість, це я вже засвоїла.

— Точно. Це ми ще на минулій війні засвоїли, — сказала Іззі, підкурюючи, хоча вона майже не доторкнулася до курячої печені, яку Сильвія зготувала на обід. Сильвія забила птаху зранку, щоб «відсвяткувати» повернення «блудного сина». («Знову», — подумав він. Це що, його роль у цьому житті? Вічний блудний син?).

— Та який же я блудний, — затявся Тедді. — Я вчився воювати.

— А ми все одно закололи курча відгодоване, будемо їсти й радіти, що ти вернувся, — сказала Урсула.

— Та це ж старий бройлер, — заперечила Іззі.

— Точно як ти, — Сильвія, звісно, не стрималася.

Іззі відштовхнула тарілку, і Сильвія сказала:

— Сподіваюся, ти доїси. Ця курка померла за тебе.

Урсула порснула сміхом, Тедді їй підморгнув. Веселитися без Г'ю видавалося неправильним.

Іззі рушила до Америки, щойно оголосили війну, але на той час, коли корабель Тедді пристав у Ліверпулі, уже повернулася — мовляв, «патріотизм» це вища моральна чеснота, ніж безпека.

— У слові «патріотизм», — нищівно підсумувала Сильвія, — недарма міститься слово «пат». Ти вернулася, бо твій шлюб зайшов у глухий кут.

Сильвія казала, що чоловік Іззі — славетний сценарист — «крутив у Голівуді романи направо і наліво». При слові «романи» Тедді зиркнув на Урсулу, яка сиділа по той бік столу в стилі Регентства, але та не підводила погляду від тарілки з жертовним курчам.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Руїни бога»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Руїни бога» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Кейт Аткинсон - Витающие в облаках
Кейт Аткинсон
Кейт Аткинсон - Поворот к лучшему
Кейт Аткинсон
Кейт Аткинсон - Боги среди людей
Кейт Аткинсон
Кейт Аткинсон - Человеческий крокет
Кейт Аткинсон
Кейт Аткинсон - Музей моих тайн
Кейт Аткинсон
Кейт Аткинсон - Жизнь после жизни
Кейт Аткинсон
Кейт Аткинсон - Большое небо
Кейт Аткинсон
Кейт Аткинсон - Хозяйка лабиринта
Кейт Аткинсон
Отзывы о книге «Руїни бога»

Обсуждение, отзывы о книге «Руїни бога» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x