София Андрухович - Старі люди

— Музика Річарда Роджерса, слова Лоренца Ґарта. «My Funny Valentine», — оголосив вокаліст.

Ми випили вже майже пів пляшки. «Танцювати, танцювати,» — прошепотіла Марта мені на вухо, — «бо я піду в туалет.»

І ми танцювали, дивлячись на свої відображення в дзеркалах і в очах спостерігачів.

— Я ніби побачила когось знайомого, — сказала Марта.

— Кого це? — насторожився я.

Але Марта вже підспівувала:

— Когось, кого ти теж знаєш, — продовжила вона.

— Не говори загадками! — розсердився я. Але Марта лише засміялася і знову заспівала:

Ми повернулися до нашого столу. Марта сама налила коньяку і знову скрутила папіроски.

— Музика Дюка Еллінґтона, слова Майкла Періша та Ірвінґа Майлза. «Sophisticated Lady», — назвав наступну пісню вокаліст.

— О, Дюк Еллінґтон! Я його знаю! — заголосно, як мені видалось, вигукнула Марта. Я схопив її за руку. Вона випручалась і сказала: — Я йду співати.

— Зачекай! — спробував я зупинити її вдруге.

— Вірніше, пісяти, — твердо пояснила вона, хоч не надто твердо стояла на ногах.

Підперши чоло рукою, я спідлоба дивився, як вона добрела до сцени, пробираючись між парами, що танцювали, і зупинилася, не відриваючи погляду від саксофоніста. Так стояла вона, може, з хвилину. Тоді вилізла на сцену, попередньо підтягнувши сукню до самих стегон, а я аж заскрипів зубами від цього її вибрику.

Вона взяла до рук другий мікрофон, вокаліст перелякано затнувся, охоронець кинувся до неї, але саксофоніст жестом зупинив усіх їх.

— Thanks, Duke, — кивнула Марта. — I`ll sing.

Папіроска загасла, і хтось простягнув їй звичайну сиґарету, яку вона тут же встромила в мундштук і припалила. Хтось подав їй келишок горілки, Марта залпом вихилила, навіть не подякувавши.

— На чому ми зупинилися? — вона відкашлялась:

Темп змінився і Марта перейшла раптом на українську:

Усі були вражені, аплодували, як навісні. Марта сяяла, немов діамант, про який співала, і розсилала всім повітряні поцілунки, навіть не зупиняючи на мені погляду. Поганенький переклад, подумав я, обов’язково скажу їй, наскільки він примітивний.

— Прошу вибачення за недолугий переклад, — промовила Марта. — Це імпровізація. До того ж, мені вилетіли з голови деякі англійські слова.

Саксофоніст підхопив лівою рукою Марту за талію, і вони закружляли сценою. Тим часом я спорожнив пляшку Hennesy і замовив «Десну». Я був злий і на Марту, і на себе, і на саксофоніста, і на Дюка Еллінґтона, і на цей клуб, і — не повіриш — навіть на тебе, мила, ні в чому не винна Фйоно!.. Вибачиш?

— А тепер я нарешті йду пісяти, — виголосила Марта в мікрофон. Це оголошення публіка прийняла найбільш захоплено, вона просто шаленіла, а я думав, що, може, це гуде в мене в голові. Але Марта повторила ще голосніше, майже гаркнула: — Чуєш, Луко, я йду пісяти!..

Всі повернули голови до мене, і я відчув, як червонію весь, як червоніють навіть мізинці в мене на ногах. Публіка сміялася, реготав товстий лисий дядько, тримаючись за живіт, верещали від сміху дівчата, душилися огидними звуками хлопці, бармен і офіціанти, хихотіли вокаліст, саксофоніст і саксофон… Не знаю, що сталося б зі мною, якби я не помітив раптом десь у кутку, біля дзеркал постать, яка переслідувала мене цілий вечір. Я пильно вдивився туди, іґноруючи пальці, які вказували просто на мене, регіт і репліки. Чоловік у помаранчевому штруксовому костюмі то з’являвся, то зникав, ховаючись за парами, які танцювали чи просто так товклися тут і там. Усвідомивши раптом, що Марти немає вже досить-таки довго, я зірвався на рівні. Чоловік у костюмі зарухався теж, я втратив його з поля зору, тоді встиг помітити блиск скелець його окулярів вже біля самого туалету. Перекинувши пляшку і штовхнувши в плече лисого товстуна, не зважаючи на обурені крики, які супроводжували мене з усіх боків, я кинувся до туалету.

Там на перешкоді мені став чималий дядько, який запропонував заплатити 50 копійок за користування пісуаром. Я кинув йому в тарілочку решту грошей, які залишилися. Дядько лише присвиснув, відступив убік і швидко сховав папірці до кишені. Він був тепер на моєму боці, і навіть не писнув, коли я різко потягнув на себе двері жіночого туалету.