Чак Палагнюк - Рент. Усна біографія Бастера Кейсі

Айрін Кейсі: Я просто дозволяю кризі тягти мене все глибше в холодну глибину, коли мої вуха чують голос, що долинає з кущів. У рогозах уздовж берегів замерзлої річки чийсь голос сказав: «Місіс Кейсі?» Сказав: «Айрін?»

Голос сказав: «Мамо?»

І майже голий хлопець вийшов звідтіль, вибиваючи дрижаки, охопивши себе руками.

Спереду його трохи прикривав шматок блакитного паперу. Як ото в лікарнях. Він стояв у паперових шльопанцях і казав: «Ніяк не міг піймати тачку».

Голосно клацаючи зубами, хлопець сказав: «Я спізнився». Він сказав: «Я спізнився?»

Ехо Лоуренс: Лікарняний браслет з номером, який був на Честері в той день, датований тим числом, коли вони витягли його з річки. За дев’ятнадцять років до того, як Рент увігнав свою машину в ту саму течію. Цей браслет усе ще в мене. Чет віддав його мені.

День, коли Рент зник у річці, і день, коли Чета винесло на берег, — це було 21 грудня.

Айрін Кейсі: Хлопець стояв на замерзлій багнюці, підібгавши пальці ніг, хукаючи на обидві долоні парою з рота. Усе його тіло скоцюрбилося та двигтіло, мов тощавий кулак, і він казав: «Усе буде в порядку… Ти будеш у порядку…»

Його руки геть пошрамовані — вздовж і впоперек. Його зуби, що гучно стукотять, зовсім чорні.

За віком, може, не більше ніж старшокласник.

Якщо не рахувати якогось блакитного папірця, він стоїть у цих рогозах голий, мов немовля.

Недді Нельсон: Нехай це звучить бридкувато, але хіба Рент не одружився на власній мамі? Хіба він не змінив ім’я на Честер Кейсі й не осів там, щоб ростити дитину? Щоб допомогти ростити себе самого?

Айрін Кейсі: Я не могла навіть сісти — так сильно вмерзла в кригу. Я не могла дістати досить далеко вниз, щоб підтягти джинси і трусики.

Голий хлопець непевними кроками йде до мене по уламках криги, які соваються й перехняблюються. Він усе продовжував казати: «Не рухайся». Усе казав: «Тебе поранено».

Річка рвалася на волю, заливала кригу, а він казав: «Ніколи не пробуй їхати автостопом у такому осьо прикиді».

Його блакитні паперові шльопки ковзають і соваються, він підходить і зупиняється біля мене, нахиляється вниз, щоб допомогти мені з трусиками, з джинсами. Коли його охоплені дрожем пальці простяглися досить близько, щоб дістати мене, між нами проскочила іскра. Від нашого дотику — статична іскра: вона вискочила з сухим тріском. Електрично-яскрава у світлі дня. Між кінчиками наших пальців.

Недді Нельсон: Хіба не схоже — на Трійцю? Рент, і Честер, і старий Ґрін Тейлор Сіммз — ніби в католицькій вірі: троє людей, які є одним і тим самим, але розділені між собою?

Айрін Кейсі: Змерзшись докупи, ми рачкуємо подалі від розколотої криги, мої вуха чують, як річка плюскотить за нашими спинами. Мій різдвяний светр розтягнутий і брудний. Поплямований червоним і жовтим. Кров’ю та сечею. Мішкуватий і спаскуджений.

Голий хлопець сказав: «Вибач за… все це».

І я розстебнула Гудзики та витягла руки з забрьоханих рукавів. Я простягнула светра, кажучи: «Одягни, а то зовсім застудишся».

Айрін Кейсі: Ідучи назад на різдвяний обід, я спитала його: «А хто ти взагалі такий?»

І той хлопець сказав: «Краще тобі цього не знати…»

Ехо Лоуренс: Петлі, наче вишиті стібками.

Шот Даньюн: Просто неможливо, скажіть? Рент Кейсі не помер, він став Честером. Татком. Коли Рентова тачка спалахнула й повалилася з ялинкою на даху з віадука, він стрибнув назад у часі, але не для того, щоб убити Айрін, як планував Сіммз. Рент подався назад тільки для того, щоб перешкодити нападу на неї. Це більш ніж неможливо.

Айрін Кейсі: Отак Чет з’явився в моєму житті. Я не знала напевно, принаймні до того часу, як у мене так і не пішли наступні місячні, — але так у моєму житті з’явився і Бастер.

Ехо Лоуренс: Мене розбудило собаче гавкання. Ми так само стоїмо на узбіччі, стежачи за домом Рента. Так само ніч. Засвітився ліхтар над ґанком, і рипнули сітчасті двері. З них висунувся чийсь силует, і жіночий голос погукав: «Фетч!»

Виття, гавкіт і ляскання зубів віддалилося, згасло, звук розтанув.

Шот Даньюн: Жінка на ґанку, осяяна жовтим світлом лампочки, закричала: «Фетч! Хлопчику, до мене!»

Від стовбура робінії відділилася тінь. Фігура зробила крок уперед, і чоловічий голос сказав: «Місіс Кейсі?»

Ехо Лоуренс: І Айрін сказала: «Боді? Боді Карлайл?»