Доктор Кристофер Бінґ, д.ф.: У найгіршому випадку лімінарна чи ліміноїдна подія просто вивільняє накопичену тривожність, таким чином захищаючи всю цивілізацію. У найкращому випадку лімінарні чи ліміноїдні простори стають соціальними лабораторіями, в межах яких учасники можуть експериментувати та розвивати нові форми самовираження та соціальні структури.
Іна Ґеберт, м.г.н.: Живі завжди відчувають себе вищими за мертвих. Вважається, що смерть є остаточним розжалуванням — так само як і чудовою можливістю для спільноти безкарно ословити свої справжні почування на адресу певної особистості. На підтвердження можна навести сцену поховання з «Тома Сойера», в якій спільнота вважає заглавного героя потопельником і влаштовує похорон, аби прилюдно його оплакати. Попри їхнє звичайне презирство до «померлого», члени спільноти виявляють свою пригнічувану любов. Коли Том Сойєр з’являється, нібито повставши з мертвих, спільнота святкує цю подію.
Доктор Ерін Ші, д.ф.: Цілком можливо, що місцевій владі відомо про існування Руйнувальних Ночей і вона свідомо дозволяє їм тривати. Цей ритуал може забезпечити катартичне вивільнення антисоціальних та антиавторитарних відрухів, як виснажуючи носіїв таких настроїв, так і калічачи їх чи то прибираючи взагалі за рахунок смерті. Незалежно від результату, Руйнувальні Ночі функціонують як маловитратна та ефективна соціальна програма для збереження існуючого соціального ладу.
Доктор Кристофер Бінґ, д.ф.: Типовий лімінарний обряд проходить у трьох стадіях — прелімінарній, лімінарній та постлімінарній. У випадку з Руйнувальними Ночами ці три стадії виявляють себе як: прикрашання та демонстрація машин; безпосереднє вистежування та зіткнення; гра на публіку після аварії, в якій учасники сваряться й поводяться імпульсивно, тобто, як це часто називають, «видоюють аварію».
Доктор Ерін Ші, д.ф.: У Руйнувальних Ночах неодмінно присутня тенденція розвінчувати традиційні лімінарні символи. Жінка, вдягнена у весільну сукню, не є справжньою нареченою. Вищезгадана «жінка» взагалі насправді може бути чоловіком. Прив’язані до даху автівки меблі не позначають господарів, що переїжджають у нове житло. Знак «Учень з кермом» не покликаний захистити водія-новачка.
Іна Ґеберт, м.г.н.: Як ритуальне воскресіння Тома Сойера відсилає нас до Христа — лімінарного молодого чоловіка, що помирає та відроджується безсмертним, — так і сучасна культура продовжує витворювати божеств за цією ж моделлю. В останні десятиріччя такі знаменитості, як Елвіс Преслі, Джим Моррісон, Джон Белуші, були зіпсовані славою, померли передчасно та стали об’єктами чуток про те, що вони й досі живі. Таке воскресіння може просто сигналізувати про небажання соціуму визнавати їхню смерть, але воно супроводжується всезагальним виливом скорботи й визнання, який допомагає міфотворенню довкола віднині безсмертної особи.
Доктор Ерін Ші, д.ф.: Серед прикладів лімінарності в мові можна назвати французький вислів на позначення сутінків чи присмерку: «Між собакою та вовком». Той самий вислів вживають для опису останніх місяців людського життя, коли фізичні й розумові можливості тануть. В англійській мові для позначення сутінків існує вислів «коли всі коти сірі», який демонструє стирання соціальної ієрархії та очевидних ознак статусу.
З есею «Лімінарність і communitas» Віктора Тернера: Виглядає на те, ніби вони пригнічуються та знижуються до загального стану, щоб витворитися наново та набути додаткових сил, завдяки яким можна впоратися з новим положенням в житті.
ІнаҐеберт, м.г.н.: Рент Кейсі та Карл Ваксман є найостаннішим втіленням цієї давньої моделі. Обох чоловіків, «розжалуваних» жахливою публічною смертю, тепер обговорюють як живих, і не просто живих, а безсмертних. За чутками, Карл Ваксман здійснив подорож у часі та вбив своїх батьків до моменту свого зачаття, законсервувавши себе таким чином у нескінченному лімінарному стані. Кейсі — що ж, із Кейсі зовсім інша історія: він врятований всезагальним визнанням та емоційною прив’язаністю, масовою відмовою повірити в те, що він загинув у добре задокументованому дорожному інциденті.
Шот Даньюн (ζ руйнувальник): Уся ця антропологічна маячня більше ніж занудна. Руйнувальні Ночі — це просто розвага. Просто розважальна гра. Будь ласка, не треба нищити її розумними слівцями.
Читать дальше