Чак Палагнюк: Снаф

Останнє, до чого зводиться все те, що відбувається сьогодні, — це особисте зростання.

Чи поважаєте ви чуже право шукати викликів та відкривати в собі нові сили? Чим відрізняється багатогодинна груповуха від ризикованого для вашого життя сходження на Еверест? І чи визнаєте ви секс як різновид життєздатної емоційної терапії?

Тільки потім стало відомо, що Лінда Лавлейс була заручницею і з нею жорстоко поводилися. Чи що до того, як стати порнозіркою, Грейс Куек зґвалтували в Лондоні чотири чоловіки та дванадцятирічний хлопчик.

Ранні послідовники люблять Аннабель Чонг. Ущербні люблять ущербних.

Щира правда.

Рахуючи гроші, набиті під список імен, гумові кінчики моїх пальців стають чорними від купюр. Підскакує інший нікчема, досить близько для того, щоб його член ледь-ледь не торкався мене. Питає про футболки — де футболки? Підлаштовується під мою ходу, як я йду бетонною підлогою, крок у крок, мов прилип до мого ліктя.

Я кажу йому: «Тридцять доларів, готівкою». У нього буде шанс купити футболку, коли він виходитиме з будівлі. Сувенірна чашка коштує ще двадцять баксів. Якщо замовляти копію фільма з автографом, то це вже сто п’ятдесят.

Міз Райт вже підписала обкладинки, оті папірці, що їх засувають у коробочки. Просто на випадок, якщо Господь пошле онаністу номер 573 свій божественний наказ придушити її. Або якщо Господь пошле міз Райт серцевий напад. Пошле землетрус чи гігантську приливну хвилю.

Ще одна остання річ, до якої зводиться сьогоднішній день, — це реальність.

Що вам робити, якщо вся ваша ідентичність зруйнована за одну мить? Як вам упоратися, якщо все ваше життя раптом іде не туди?

Бульбашки поту всередині моїх рукавичок усе ще рожеві — значить, обидва шари латексу досі цілі. Мої пальці червонясті, зморшкуваті від такого довгого замочування. Шкіра просолена й потріпана. Мій захист усе ще непорушний. Чистий та безпечний, але цілковито нечутливий, надто старий для всієї іншої, двадцятирічної мене.

На іншому боці кімнати, освітлені дюжиною порнофільмів, мигтять чергові два пальці. Вимахують волохаті кісточки. Манять мене, щоб підійшла. Тримають ще грошей на хабар, захованих у кулаку.

Ясний хрін, я збрехав малому номер 72 про однострої, про те, що вони викликають нас не за чергою, бо взяли напрокат тільки три гестапівські мундири. Малий дивиться над головою фільми, в яких ми грали. Точніше кажучи, фільм «На золотій білявці». В його очах звивається подвійне відбиття Кессі Райт разом із двома крихітними моніторчиками, його щелепа відвисла ледь не на груди, малому явно по цимбалах, що я там кажу.

Я кажу йому: «Не сподівайся, що вона матиме отакий добрий вигляд…»

У малюка номер 72 карі очі, такі, як у мене завжди були.

Дівчина, яка там, угорі, смокче клітор Будлз Абсолют, ця дівчина завжди розповідала, як одного прекрасного дня вона керуватиме всією індустрією. Та солодка молоденька Кессі Райт, із тим, як вона це казала, вона б могла лизати кого хотіла в цьому світі.

Але роззираючись сьогодні в цій кімнаті на пістряву колекцію членів, яку їм вдалося назбирати за оголошеннями, я бачу, що її кар’єра пішла прямо навпаки.

Малюк номер 72 поїдає очима Кессі та Будлз.

«Це був жарт, оце щойно», — кажу я йому та штурхаю ліктем під ребра. Сьогодні хто хочеш у цьому світі може полизати її…

Якийсь чувак через кімнату від нас, із чимось типу іграшкового ведмедика під пахвою, не зводить з мене очей. Чувак номер 137 із золотим кільцем у соску. По-моєму, це вже тягне на переслідування.

Справді, кажу я малому, краще б тебе викликали пошвидше. Кінокомпанія недарма називає це «Повія, що покладе край усім повіям». Після сьогоднішнього дня ніхто не встановлюватиме новий рекорд. Те, що ми тут робимо, залишиться до кінця людської історії. Цей малий, я, чувак номер 137, який витріщається на нас, — усі ми відсьогодні матимемо своє місце в книгах рекордів.

Малюк номер 72, його очі кидаються й бігають монітором. Його руки міцно притискають троянди до грудей під самісіньким підборіддям, так, ніби ці квіти ще не перетворились на сміття.

Я кажу йому: «Не варто чекати, що Кессі Райт це переживе…»

Ні, три нацистські однострої тут ні до чого. Ренґлер кличе номер 45, потім номер 289, тоді номер 6 — якийсь божевільний порядок, але все це для того, щоб приховати той факт, що камери там, на майданчику, будуть знімати навіть після того, як Кессі Райт упаде в кому. Ці чувачки тут, вони справлять свою потребу, вважаючи, що вона просто спить. Нема на світі людського тіла, яке пережило б забивання шестисот стояків.