Чак Палагнюк - Снаф

У підвалі очікування, вже потім, Ден Баньян каже: «Твоя мати — це щось!» Він каже: «Як думаєш, якщо я попрошу, вона погодиться зі мною повечеряти?»

Містер Бакарді горлає в свій мобільний: «Як ти можеш таке казати?» Він верещить: «У мене найглибша, найрівніша, найтемніша, найкраща засмага в усій індустрії!»

У студії товклися люди в одязі, вони балансували з камерами на плечі або тримали та контролювали провислі шнури, які зміїлися від кожної камери до якихось блоків живлення, до розеток у стіні, до інших шнурів. Інші люди погойдували палицями, з кінця яких звисали мікрофони. Люди схилялися над Кессі Райт з помадою та розчісками. Вони гралися яскравим світлом та бавилися з сяйливими сріблястими парасолями, що відбивали світло на Кессі в її ліжку.

Ціла велика родина, що пересміюється, з очима, прокресленими червоними жилками від довгого неспання та чекання, поки народиться дитина. Люди з прилиплими до підошви милими поштівками до Дня матері, рознесеними по всій маленькій кімнаті. Трояндові пелюстки розсипані повсюди.

Дівчина з секундоміром спрямовує тебе крізь двері, стиснувши твій лікоть, і тип із камерою каже: «Нічого собі, Кес, скільки ж дітей ти маєш?»

Усі сміються — всі, окрім мене.

Це ціла сім’я, в якій тебе було народжено.

Говоряючи крізь губну помаду, що ковзає по її губах, Кессі Райт, утоплена в м’якому ліжку, каже: «Сьогодні я маю їх усіх».

Там, у підвалі, містер Бакарді каже своєму мобільному: «Моя найкраща робота НЕ позаду!» Він кричить: «Знаєш що, ніхто не робить кращий вертикальний глибокий анал з кінчанням по команді без рук!»

І Ден Баньян дивиться на монітори та каже: «Як думаєш, вона вийде за мене?»

Три нацистські уніформи були заштурхані під стінку та лежали там купою, темні від поту. Дівчина з секундоміром сказала, що команда припинила використовувати їх на півдорозі, щоб було швидше.

Один хлопець тримав склянку з апельсиновим соком біля Кессі Райт, достатньо близько, щоб вона могла взятися губами за трубочку. Поки вона сьорбала трохи соку, хлопець подивився на мене і сказав: «Давай, малий. Забирайся згори». Він сказав: «Тут декому ще хочеться додому ввечері потрапити».

Кессі відштовхнула його однією рукою. Іншою вона поманила мене ближче, тоді підважила свою грудь та простягла до мене сосок, кажучи: «Не зважай на цього гівнюка. Це просто режисер». Вона простягла мені свою грудь, кажучи: «Йди до мамуні…»

Її ліву грудь, кращу з двох. Ту саму, яка в мене вдома. Яка була в мене вдома. У тому домі, де я жив, перш ніж моя прийомна родина не змінила замки.

Містер Бакарді каже в свій мобільний: «Двадцять баксів? За те, щоб заскочити та вмочити мого дрючка на тридцять секунд?» Він дивиться на Дена Баньяна та каже: «Ти впевнений, що не мав на увазі п’ятдесят баксів?»

Усе ще мружачись на монітори, Ден Баньян каже: «Королева порно та король прайм-тайм телебачення одружуються». Він каже: «Ми б могли створити власне реаліті-шоу».

У телевізорі, на який він дивиться, там навіть не Кессі Райт. У фільмі саме якийсь кадр-перебивка, в якому бульдозер завантажує землю в самоскид.

У студії, підійшовши на крок, з трояндовими пелюстками, прилиплими до моїх босих ніг, я опустився на коліна поруч із її великим, сяйливим ліжком.

От тільки всі дивились на нас, крізь камеру або, повернувшись іншим боком, на екрані, чули нас у своїх навушниках.

І, стоячи на колінах поруч із ліжком, на якому Кессі Райт тицяє грудь мені в лице, я спитав, чи вона мене не впізнає.

«Смокчи», — наказала вона та потерла соском мені по губах.

Я спитав, чи вона знає, хто я.

І Кессі Райт осміхнулася: «Що, ти той хлопець, що складає до пакетів мої покупки в супермаркеті?»

Кліпаючи та мружачись на телевізори, Ден Баньян каже: «Ми поберемося в Лас-Веґасі. Це буде медіа-подія цілого десятиріччя».

Містер Бакарді верещить у мобільний: «Моїм фанам не потрібні ніякі нові обличчя! Моїм фанам потрібен я!»

Я її син, сказав я Кессі Райт. Дитина, яку вона віддала на усиновлення.

«Я ж казав», — кинув хлопець, що тримав сік.

Я прийшов сюди, бо вона не відповідала на мої листи.

«Тільки не ще один…» — сказав хлопець із камерою на плечі, його голос був глухий крізь її метал і пластик, об’єктив був так близько від мене, що я міг бачити, як я говорю, відбитий у вигнутому склі.

Записаний. Знятий. До кінця днів на очах у глядачів.

Коли я розтулив губи, щоб заговорити, Кессі встромила свій сосок мені в рота. Щоб говорити, я був змушений відвернути голову, кажучи: «Ні». Смак солі на її грудях, запах слини інших чоловіків. Я сказав: «Я тут, щоб дати тобі нове життя».