Володимир Єшкілєв: Усі кути трикутника. Апокриф мандрів Григорія Сковороди

Вітчизна (лат.).

Я прибув з Космополіса (італ.).

Констанца мала на увазі, що Трієст тоді знаходився недалеко від володінь Османської Порти.

Головоріз (італ.).

Карл Бурбон (1716—1788) — видатний полководець, король Неаполітанський. Майбутній король Іспанії Карл III.

Свято різанини (італ.).

Граф мав на увазі монаха Джироламо Савонаролу (1452—1498), який завдяки проповідництву та закликам до аскетичного життя став народним вождем і диктатором Флоренції (1494).

Персонаж італійської комедії ателани.

Священна Ісихія — згідно з уявленнями східних християнських містиків-ісихастів, надчуттєвий стан миру і внутрішньої рівноваги, глибокого мовчазного спокою, у якому людина здатна цілісно пізнавати Творця і сотворене ним суще.

Вітаю! Тобі і вогню! (лат.) — звична для масонських листів XVIII ст. рекомендація адресатові спалити лист після прочитання або і до того, якщо таємниці загрожує небезпека.

Подвійна річ (лат.).

До (вашого) відома (лат.).

Мовчазніші за піфагорейців (лат.).

Канал, що відділяє центральний острів Венеції від острова Ла Джудекка.

H. Ю. Трубецькой — генерал-прокурор, керівник Таємної розшукових справ канцелярії.

На відміну від інквізиції Республіки, яку називали «червоною» за кольором мантій державних обвинувачів.

Сину мій! (лат.)

Флавій Веспасіан — римський імператор у 69—79 pp.

Конвент (або Асамблея) — у XVIII ст. так називалося щорічне зібрання вільномулярських лож певної провінції.

Це сталося у 1739 р.

Дезальєр — резидент Франції при дворі турецького султана.

Мсьє — напівофіційна форма звернення до особи французького короля.

«Королівський секрет» — таємна служба Французького королівства, до якої входили найдовіреніші люди Людовіка XV, серед них був Григорій Орлик

Капер — легкий піратський корабель, рангоут — оснащення надпалубної частини судна, форштевень — міцний брус на носових контурах загострень суден, на якому замикається зовнішня обшивка. Бугшприт — горизонтальний або похилий брус, що виступає перед форштевнем. Бермудський тип рангоуту — однощогловий із косими вітрилами, староіспанський — багатощогловий із прямими і косими вітрилами.

Рака — ковчег із мощами святих у вигляді труни.

Пітер Ульріх — майбутній імператор Петро III, Софія-Августа — майбутня імператриця Катерина II.

Бірон — відправлений Єлизаветою на заслання фаворит імператриці Анни і фактичний правитель Росії у 1730—1741 pp.

Блейвас — білило.

Тут — дурниці.

Шпуваний — завзятий.

Профос — згідно з російським Морським статутом 1720 р. — корабельний наглядач і кат.

Алемани — мешканці Німеччини.

Боччі — азартна гра, популярна у XVII ст.

День св. Марка (державне свято у Венеційській Республіці) — 25 квітня.

Де знаходяться Учениці? — На Півночі, тому що вони можуть винести лише слабке світло (франц.).

Печера роздумів (франц.).

Якби ви опинилися на порозі смерті, що би ви написали у своєму заповіті? (франц.).

Сучасна Одеса.

Івана Мазепу у Російській імперії вважали порушником церковної присяги імператорові і, відповідно, офіційно іменували «Іудою».

Понад міру (лат.).

Острів Мурано прикриває вхід до лагуни, в якій розташована Венеція. З часів середньовіччя мешканці Мурано виробляли дзеркала найвищої якості, відомі як «венеційські».

Близ села Манява у середині XVIII ст. знаходився Великоскитський Манявський грот — провідний православний монастир Карпатського краю.

Кіновія — спільне мешкання ченців, монашеська громада (грец.).

Стефан Яворський — митрополит, місцеблюститель московського Патріаршого престолу (1700—1721).

У Четвертому видінні «Чередника» Герм розповідає таке: «(1) Через 20 днів після минулого видіння, бачив я, брати, образ гоніння, яке має настати. Йшов я полем біля Кампанського шляху, від великої дороги до поля майже десять стадій; через це місце ходять рідко. Мандруючи самотньо, я молив Господа, щоби Він підтвердив ті об'явлення, котрі явив мені через святу Свою Церкву, підтримав мене та дав покаяння усім рабам своїм, що спокусилися задля прославлення великого і доброчесного імені Його. І в той час, коли я славив Його і дякував Йому, ніби голос відповідав мені: «Облиш сумніви, Герме!». Почав я думати і говорити собі: «Що мені сумніватися, коли я так укріплений Господом і бачив предивні Його виконання?». Пройшов я трохи, брацця, й уздрів пил, що стіною підносився до неба. І спитав я себе: «Невже це йде худоба і здіймає такі порохи?». Відстань між нами була стадія. Між тим пил здіймався все густіший і це не вкладалося в межі звичного. Промкнулося сонце, і я побачив велетенського звіра, подібного до кита. З пащі його виходила вогненна саранча. У довжину ця істота мала біля 100 футів, а голова нагадувала глиняний горщик. Загорнутий у віру Божу, сміливо виступив я назустріч звірові. Звір, натомість, рикаючи, виявляв таке могуття, що при нападі міг би зруйнувати місто. Я наблизився до нього, і така велика тварина розтягнулася на землі і нічого, окрім язика, не показувала. Вона навіть не рухалася, коли я проходив повз неї. Цей звір мав на голові чотири кольори: чорний, потім червоний, або кривавий, золотавий та білий».