— Шалом, адоні Фіма! — звучало з-поза кожного другого прилавку.
Старий радісно кивав у відповідь. Пройшовши в найдальший закуток, ми зупинилися біля стійки з риболовецьким причандаллям.
— Бокер тов, хавері [13] Доброго ранку, товаришу (іврит).
, — сказав мій попутник.
— Хаверим бе кібуцим [14] Товариші в кібуцах (іврит).
— відгукнувся маленький бородатий продавець.
Це було схоже на пароль.
— Пан з України цікавиться твоєю продукцією.
З дитинства був байдужим до рибальства. Чи, може, він має якісь особливі ехолоти, що можна застосовувати з мирною метою?
— Назвете марку чи будете дивитися каталог?
— Тільки мені потрібне найсучасніше обладнання, — про всяк випадок попередив я.
Бородань зверхньо, наскільки дозволяв зріст, подивився на мене.
— Старого не тримаємо.
— П’ять когерентних рефракційних камер, мікшер і панорамний комплект нічного супроводження. Риба на таку наживку піде?
Очі продавця полізли на лоба.
— А звідки… Ні, я щось таке чув, але навіть у нових каталогах… Я боюсь, що іще не скоро…
Знав би він, що ми в УГС працюємо з подібною технікою вже кілька років. Ці камери призначені для візуального спостереження за кількома об’єктами одночасно, вночі і, грубо кажучи, з-за рогу.
— А ти поспитай там у колег. Я купую гарантовано.
— Ну, тоді трохи почекайте.
Продавець схилився над монітором.
Іноді справді варто почекати. Особливо коли знаєш, на що чекаєш. За моїми відомостями, на чорній біржі озброєнь у Тель-Авіві саме сьогодні, абсолютно випадково мав з’явитися подібний комплект, принаймні я просив про це у вчорашній цидулці до Центру.
Бородань звів здивовані очі:
— Вам пощастило. Є одна пропозиція. Дуже схожа.
— Скільки?
Він закотив очі, щось підраховуючи.
— Десять тисяч.
Фіма схопився за серце. Я подумки теж. Ціну заправили вдвічі.
— Беру за шість. Май на увазі, що я знаю — ти заробляєш тисячу.
Мої слова не додали продавцеві оптимізму, але вибору не було ані в нього, ані в мене, і врешті-решт ми доторгувалися до семи. Переконавшись, що в мене є гроші, бородань ще раз попросив почекати і зник між прилавків. Звідки невдовзі повернувся, навантажений комплектом апаратури. Покупка була упакована в коробку з-під складаного стільчика — мрії кожного рибалки. Про конспірацію на базарі дбали перш за все.
— А зброю у вас можна купити? — стишивши голос до конспіративного шепоту, запитав я.
— Яку саме?
— Півавтоматичний армійський бластер А-35 із шумовою навіскою, — сказав я, уважно роздивляючись спінінг.
Замовлення виглядало дилетантським і мало на меті скомпенсувати мою надто велику обізнаність у техніці спостереження. Тепер в очах продавця я виглядатиму фраєром, який випадково дізнався про секретну апаратуру.
Продавець гребливо скривився:
— Беріть краще поліцейський або вже повний автомат. Навіщо вам ця пукавка?
— Якби мені був потрібен поліцейський, я так і сказав би, — я наполегливо вдавав лоха. — Точно такий у Кольки, мого друга, він дуже хвалив.
— Тьху-ти, — плюнув продавець. Він був справжнім знавцем і зневажав всіляку шушеру, яка цінувала шумові ефекти та вогняні фонтанчики.
— Навіщо вам бластер? — поцікавився мій господар, коли я відходив від прилавка, затиснувши під пахвою коробку від стільця, щоб не кидалася в очі, і урочисто виставивши вперед бластера, замаскованого під футляр для спінінга.
— Ви не забули, що на нас чекає зустріч із справжнім бандитом? А як я буду розмовляти з ним без зброї?
Фіма замахав руками, неначе гвинтокрил:
— Навіть не думайте! Брати зброю на зустріч із Кагановичем — страшна помилка! Це може бути… Я навіть боюся сказати, що це може бути. Майте Бога в серці! Всі наші бандити давно вже працюють у розмовному жанрі.
— Ви спочатку організуйте цей жанр, — грубувато зауважив я, — а потім вже будете розповідати про мої помилки.
Нічні клуби зазвичай працюють вночі, а вдень не працюють. У справедливості цієї простої тези я переконався, коли знайшов на майдані Намір не дуже помітні прозорі двері з вивіскою п’ятьма мовами, зокрема й українською. «Нічна красуня» — було написано великими літерами і нижче трохи меншими «Для тих, хто не любить світла». Що й сказати, гасло відповідало образу господаря, принаймні такому, який склався після вивчення його біографії.
Відвідини нічного клубу вдень мають тільки одну перевагу — ти точно не загубишся в юрбі відвідувачів. Тебе гарантовано помітять, особливо якщо робитимеш так само, як я. А що я робив? Я грюкав у двері та щосили гукав: «Салмане! Виходь! Вийди на світло, брудний пацюк!» Ну, і всілякі подібні трюки з дешевих детективних стрічок.
Читать дальше