Сергій Жадан - Месопотамія

Здесь есть возможность читать онлайн «Сергій Жадан - Месопотамія» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2014, ISBN: 2014, Издательство: Клуб Сімейного Дозвілля, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Месопотамія: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Месопотамія»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Месопотамія» за змістовним наповненням — це дев'ять прозових історій і тридцять віршів-уточнень. Усі тексти цієї книги — про одне середовище, герої переходять з історії в історію, а потім — у вірші. Філософські відступи, фантастичні образи, вишукані метафори й специфічний гумор — тут є все, що так приваблює у творах Сергія Жадана.
[Обережно! Ненормативна лексика!]
* * *
Історії Вавилона, переказані для тих, хто цікавиться питаннями любові й смерті. Життя міста, що лежить поміж рік, біографії персонажів, які б’ються за своє право бути почутими, хроніка вуличних сутичок і щоденних пристрастей. Освідчення й зради, втечі й повернення, ніжність і жорстокість. Найліричніша книга автора.
* * *
Що таке Месопотамія — це кожен розуміє по-своєму. Наприклад, вона може бути осілим між двома замуленими річками пагорбом Харкова. Або будь-яким іншим межиріччям. Із притаманним йому межимов’ям, межинультур’ям, межидержав’ям та рештою трагікомічних випробувань, що підстерігають нас межи народженням і смертю. Одне слово, не схоже, щоб за останні 5—6 тисяч років щось на цьому світі суттєво змінилося. Нам залишається повторювати все ті ж месопотамські подвиги і гріхи. Жадану залишається складати про них вірші і прозу. Бо хто ще між Доном і Сяном уміє так щемно писати про те, що стається з усіма скрізь і завжди?
Олександр Бойченко, літературний критик, публіцист, перекладач

Месопотамія — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Месопотамія», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Щоби вони йшли за мною золотими ночами —
втомлені клоуни, безборонні сновиди.
Тому що з того, що не знаєш із чого почати?
І що з того, що в нас із тобою нічого не вийде?

А вона слухає мене, легко погойдуючись.
Виходить кудись, потім повертається знову.
Мовчить, у всьому зі мною погоджуючись.
Усміхається, не вірячи жодному моєму слову.

+ + +

Хай ніколи не застудиться твоє ніжне горло,
й ніколи не обірвуться твої нічні співи.
Диявол стоятиме над тобою з мідним солдатським горном,
зупиняючи тобі в узголів'ї грізні припливи.

Хай ніколи не зникне запах вітру з твоїх футболок,
хай він назавжди залишиться в твоєму волоссі.
Я буду заходити в шепіт сирен, ніби в морок,
пізнаючи твоє дихання в їхньому багатоголоссі.

Я буду їсти хліб пересильних пунктів,
спатиму з чорними біженками в спортивних залах,
в сухому повітрі й перестиглому ґрунті
знаходячи, наче свідчення, твій опівнічний запах.

Буду відспівувати цю пропащу країну,
яка розпадається від отрути у власній крові,
буду нагадувати перехожим про їхню провину,
буду гризти зубами сутінки кольорові.

Сонце встає щоранку на сході, за ринком,
на кожну втрату є окрема причина.
Але ніде не буде такої тиші, як над твоїм будинком,
ніде не буде такого місяця, як за твоїми плечима.

Тому хай тебе гріє чиєїсь турботи вино почате,
хай наповнює ніжність твою неуважну мову:
діти навчатимуться любові, коли будуть її вивчати —
зрозумілу, неперекладну, серпневу, зимову.

+ + +

Що ти будеш згадувати про ці часи?
Адже пам'ять змиває всі голоси,
адже пам'ять не пам'ятає жодних імен, жодних назв,
але ти все одно собі згадуй, згадуй про кожного з нас.

Згадуй про нашу закоханість у твоє лице,
навіть якщо тобі це не подобалось — згадуй про це,
навіть якщо ти не вірила в серйозність наших хвороб,
навіть якщо не сумнівалась у марності наших спроб,

навіть якщо не зможеш згадати наших імен
і якщо тебе завжди дратував колір наших знамен,
мова наших освідчень,
біографії наших святих,
кількість у наших будинках зброї, вина і книг.

Згадуй усе, що ми писали тобі в листах,
згадуй, скільки нас полягло в чужих містах,
згадуй, скільки з нас зламалося й продалось,
згадуй хоча б між іншим, хоча б когось.

Згадуй, як ми ловили твої слова,
згадуй наші поразки й наші дива,
нашу вірність, нашу відвагу, наші страхи,
носи при собі нашу любов, ніби старі гріхи.

Без тебе нічого не буде, хочеш чи ні.
Наші серця, як підводні міни, стоять в глибині.
Згадуй кожну з утеч, згадуй кожну з атак —
скільки зможеш, хоча б до смерті, хоча би так.

+ + +

І тоді вона каже:
я знаю, чим це завершиться,
все завершиться тим, що все нарешті завершиться.
Я буду страждати, ти будеш ловити щоразу нових мерців,
відпускаючи тих, що піймалися першими.

Але я їй кажу:
ніхто не буде страждати.
Ніхто й ніколи більше не буде страждати.
Навіщо тоді існує вся ця поезія,
навіщо в повітрі відкриваються шлюзи й шахти?

Для чого тоді ми заповнюємо порожнечу
віршáми й колядками, для чого лаштуємо втечу?
Адже кожен нормальний поет може спинити своїми словами
будь-яку кровотечу.

І тоді вона питає:
чому ж ці нормальні поети поводяться, ніби діти?
Чому живуть, як прибульці, й помирають, наче бандити?
Чому не спиняють хоча би те,
що можуть спинити?

А я їй кажу: тому що важко жити з чужими тілами,
тому що в святих щодо мови свої, незрозумілі плани,
тому що нормальних уже не лишилось, а ті, що є, —
злодії та шарлатани.

Заговорюють біль тваринам і дітям,
ловлять пташине пір'я, що застрягло між віттям,
живуть собі, вибираючи
між смертю й безробіттям.

Тому все завершиться тим, що все почнеться спочатку,
западаючи в горло й лягаючи на сітчатку,
наповнюючи нас любов'ю і забуттям,
відразу,
в зачатку.

+ + +

Адже все залежить від нас.

Торкаєшся повітряної оболонки, зрушуєш рівновагу.
Все, втрачене нами, все віднайдене,
все повітря, прокачане через волинки легень —
який це все має сенс без нашого болю й розчарування?
Яку це має вагу без нашої втіхи?

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Месопотамія»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Месопотамія» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Месопотамія»

Обсуждение, отзывы о книге «Месопотамія» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x