Олег Криштопа - Усі жінки курви

Я замовляю для нас якісь зелені коктейлі, і ми поволі їх цідимо.

Насправді її звати Іра, але для цієї професії таке ім’я надто банальне. Прийнято мати псевдо. Так само прийнято, що всі курви виголюють собі пахвину. У цьому нема жодного логічного пояснення, крім як якоїсь уніфікації. Щоб ти ні на мить не забував, що перед тобою не просто жінка, а робітниця, апарат, їбальна машина. Десятки різних виголених статевих губ із щетиною - це схоже на кошмар.

Вона зовсім недурна, ця Ангеліна, чи Іра, чи як там її насправді, ця білявка з великими очима. Її батько був дипломатом, вона об’їздила півсвіту і знає англійську, португальську та французьку. Вона була у Ріо-де-Жанейро, вона стояла на екваторі і їла банани з пальм. Вона рано одружилася - вийшла за свого ровесника, інфантильного сина іншого дипломата, і встигла народити двох дітей. Потім розлучилася. Батько, який утримував усе сімейство, раптом помер. І от вона тут. Секс за гроші. Чому б і ні. Багато дуже інтелігентних чоловіків, - каже вона. Приємних, милих. Поводяться так, ніби я не повія, ніби ми коханці. Так, як ти.

Це виводить мене з рівноваги. Я перестаю бачити ці великі вологі очі, а лише тіло, яке щодня трахають - по кілька чоловіків. І я - лише один із них. Тисячі повій, у яких сотні тисяч клієнтів, і я - лише один із них, типовий, представник такої собі групи інтелігентів, самотніх чоловіків, які не можуть наважитися на якесь знайомство у реальному житті, бояться початку, а тут одразу - на, маєш, годинна ілюзія роману, багато не треба, кілька разів на місяць вистачить. І не набридає.

Тут також є відповідна кімнатка. З душем і ліжком. Трохи тісно і холодно. У вікно видно інші будинки.

Поки вона миється, я лягаю на ліжко і дивлюся у стелю. Відчуваю втому і розчарування, навіть біль, я вже давно цього не відчував. Мені важко, ніби я довго і багато фізично працював. Я хочу заплющити очі і нікуди не йти. Нічого не робити. Просто лежати і все.

Але ось вона з’являється, і життя знову набуває якогось сенсу. Мені просто подобається її тіло. Цього разу я помічаю розтяжки на животі, що у неї є животик, але це мені однаково подобається. У мене довго нема ерекції, може, від холоду, а може, від хвилювання, проте мене це не переймає, я просто милуюся її тілом і гладжу його. Колись я працював масажистом і мої пальці просто потребують тіла, я мушу відчувати шкіру на дотик.

Потім був секс, так собі, я швидко кінчив.

Наш час вийшов. Вона одягалася, а я дивився, як вона це робить. Я знову не міг зрозуміти, що ж мене в ній приваблює. Між нами нічого спільного окрім, як би це сказати, ділових стосунків. Я увімкнув велике світло і уважно придивлявся до неї.

- Припини. Чому ти так на мене дивишся?

Я засоромлено відвернувся. Це навряд чи входить у вартість послуг. Я купив секс, але не право розглядати її, тим більше зараз, коли вже по всьому.

- Мені було добре, - сказала вона. - Як ні з ким. Ти добрий. Я справді відчувала, ніби це насправді, а не за гроші.

Вона знову нагадала про вихідний четвер і вдруге записала номер телефону.

- Цього разу не загуби.

Я усміхнувся. Ми вийшли. Вона мусила повертатися на сцену. Я сів за столик, допив свій коктейль і ще деякий час дивився, як танцюють дівчата. Мені не йшла з голови думка про те, що от, добре, у нас із нею щось буде, саме так, як про це говорить Ц., щось буде, якийсь роман, хай повноцінний, вона, зрозуміло, кине роботу, ми будемо жити разом, вона готуватиме мені сніданки і вечері, я даруватиму їй квіти, мені доведеться познайомитися з її дітьми, виховувати їх, нехай, може все це і буде прекрасно. Але чи зможу я, такий ліберальний і погідний, відкинути назавжди думку про те, ким була ця жінка до нашого знайомства? Чи зможу я, кохаючись із нею, не як клієнт, а як чоловік, не згадувати щоразу про цей виголений статевий орган, в який запихали свої члени сотні чоловіків, чи зможу я це прийняти спокійно? Чого вартий мій лібералізм, якщо мене це нервує ще до всього, до початку?

Я розрахувався і вийшов надвір. Падав теплий сніг.

Ц. повернувся. Його кілька днів показували по телевізору. Він розгорнув мало не революційну діяльність.

Я телефонував йому, але він не брав трубку. Мені конче потрібно було десь позичити грошей. Неоплачені рахунки, голодний кіт і порожній холодильник заступили собою любовну лихоманку.

З іншого боку, думав я собі, от якщо поставити себе на місце жінки, тої ж А. Як їй кохатися з чоловіком, у якого було точно не менше сотні статевих партнерів, тобто партнерок. Як їй з ним жити? Чи її це не хвилює? Секс у її житті не грає великої ролі.