Настя Байдаченко - Нічого особистого

Як виявилося пізніше, у новому офісі передбачався лише один туалет із двома кабінками спільного користування. Жіноча половина факерів впала в ступор.

— Я не буду туди ходити.

— Знаєш, у «Корону» не набігаєшся…

— Може, у МакДоналдс на Льва Толстого?

— А ви бачили, що перегородка в кабінках не до підлоги, а до колін? Тільки замкнулась, а поруч охоронець Вася віддувається.

— Ага, а ще вони рук не миють «після» і всі дверні ручки замацують, що тепер, по офісу із спиртовою серветкою ходити?

— Знаєте, кажуть, що вони в туалетах не тільки пісяють…

— Та ти шо?

— Дєвочкі, а якщо у Васі сифіліс?

— Ну ти загнула… У нього б відпав ніс чи вуха, чи…

— Не треба деталізувати.

— Ну добре, хай не сифіліс, а уреоплазма точно є. Він рук не миє…

— Капець, дєвочкі…

Сьогодні у Стесі новий Клієнт. Тобто новий для Стесі, а не для контори. Локальний. Зубодробильнолокальний. Це значить, що в офісі більша половина тіток за сорок п'ять із відповідними поглядами на маркетинг, менеджмент та фінанси. Вище керівництво Клієнта було знане на ринку під прізвиськом «добрий день, я хочу 10 %». Відкату, треба думати.

Клієнт обслуговувався у факерів уже чотири роки та мав дурну славу. Чи карму. Кожен стратегічний консультант, який вів цього клієнта, звільнявся протягом півроку роботи. Своє незадоволення роботою клієнт виказував у «ругатєльной» формі. Коли бігбос клієнта кричав, що він у конкретному шоці від факерського проекту та не планує більше обслуговуватись у Факторі, його було чутно з телефонної слухавки в радіусі десяти метрів. Тоді протягом трьох робочих днів цьому минотавру обирали нову жертву серед старших консультантів. Strategic consultants. Зважаючи на послужний список, Стеся Мороз здогадувалася, що колись і її тушку відправлять на заклання Клієнту.

Коли зранку її викликали до кабінету старшого партнера Марини Філєєвої, поруч сидів її менеджер та tutor [37] наставник. Дмитро Телятко і з прицілом, примруживши одне око, дивився то на Стесю, то на папірець перед собою.

— Стесю, ти знаєш, у нас проблеми…

— Треба думати, Женя вже звільнився?

— Ну ти розумієш, міжнародних клієнтів зараз немає. А цей…

— Кровопивця…

— Ну, ти ж розумієш, це Клієнт. Це 35 % наших прибутків. Не фірма платить тобі зарплату.

— Ой, цьомнула Клієнта у дупцю. — чемно посміхнулася Стеся.

Марина Філєєва вирішила трохи підсолодити гіркоту пілюлі лестощами.

— Стеся, ти і сама знаєш, усі попередні консультанти були не те щоб недосвідчені, але значно слабші за тебе у професійному сенсі… Ми думаємо, що ти впораєшся.

Ага, попередні дванадцять разів ви теж так думали. Ну будь що буде. Або ти Клієнта, або Клієнт тебе. Якщо вона пройде цю м'ясорубку, ціни їй не буде. А якщо не пройде? Навіть думати про таке не треба. Вона ідеальний консультант. Куленепробивний консультант. Strategic consultant.

Сидить Клієнт у Плазі. На Теремках. Їхати туди довго і нудно, якщо буде пробка, Стеся може реально закачатись. Оскільки Клієнтів тепер мало, локальних факери тепер облизують, як міжнародних. Ще в машині Стеся розминає лицьові м'язи. Сьогодні перший день і доведеться багато посміхатись. Посміхатися за гроші задовбує, поза Клієнтом зі Стесі не витягнеш ані найменшої посмішки.

У Стесі чотири «чоловіки» в команді: Катя, Інна, Марина та молодший консультант Серьожа. Серьожа в конторі два місяці, він досі всього боїться, але може надійно і тупо робити все за інструкцією. У нього слабкі нерви, тому він піде з контори після першого ж провального проекту. Поки він тягає за ними ноутбуки і робить чорну роботу. Seniors вже наче й не пристало, а йому не страшно.

Усі вони приїжджають за двадцять хвилин до зустрічі, аби налагодити все для презентації credentials. [38] презентація-візитівка фірми. Із червоним обличчям Серьожа вже вдесяте під'єднує якісь проводи, а презентація з ноута все ще не хоче проектуватися на екран.

Стеся із жалістю спостерігає за Серьожиними спробами. Хлопчик увесь червоний та спітнілий попри загальну систему кондиціонування повітря. Його світло-блакитна сорочка стає темно-синьою під пахвами. «Хоч би шкарпетки не запахли», — подумала Стеся, усвідомлюючи повноту Серьожиного стресу. Він ледь не плаче з розпачу. Стеся із зітханням встає, бере провод та озирається до Серьожі:

— Запам'ятай, Серьожо, у під'єднанні офісної техніки є дві помилки. Перше, не в ту дірку, друга — не так глибоко, як треба. Ясно?

— Ясно, — тихо відповів той, побачивши нарешті презентацію, спроектовану на екран.