Ірен Роздобудько - Я знаю, що ти знаєш, що я знаю

Здесь есть возможность читать онлайн «Ірен Роздобудько - Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2011, ISBN: 2011, Издательство: Нора-Друк, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Я знаю, що ти знаєш, що я знаю: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Їх багато по усіх світах — тих, хто шукає кращої долі в чужій країні. Вони приязно посміхаються своїм новим господарям і з надією заглядають їм в очі в очікуванні на приязнь чужої землі. Вони пристосовуються. Вони звикають. Часом, комусь з них випадає удача. Часом — прозріння і повернення. Часом — нова любов. А іноді й смерть… …За своїми постояльцями — емігрантами з України — спостерігає хазяйка котеджу невеличкого німецького містечка фрау Шульце. Вона знає про них набагато більше, ніж вони про себе. З них їй треба обрати лише одного — того, хто «розшифрує» для неї листа з минулого.

Я знаю, що ти знаєш, що я знаю — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Ось наближається ця сцена. Макс змусив себе пiдвести голову. Ага, ось закоханi освiдчуються. Трохи нудно, по-святенницьки i стрiмголов мчать зруйнованими вулицями Києва до... РАГСу. Макса розiбрав смiх. Ось вони прибiгають, аби нашвидкуруч зареєструвати шлюб, але сувора тiтонька (Господи, який абсурд!) каже, що сьогоднi вихiдний день. Закоханi вдають крайню ступiнь розгубленостi. I сувора служителька Гiменея несподiвано дає парочцi ключi вiд «червоного кутка»: «Йдiть, дiточки, вам треба побути наодинцi!». Любовна сцена вiдбувається в комiрцi, заваленiй зламаними стiльцями, але пiд дахом РАГСу! Макс зареготав, мов навiжений. На нього зацикали.

Коли в другiй частинi стрiчки почалося те, чого Макс усiляко намагався уникнути, те, що вiн називав «кiно i нiмцi» — вториннi, сто разiв баченi в iнших фiльмах ситуацiї з вiдважними пiдпiльниками на окупованiй територiї — вiн пiдвiвся i почав проштовхуватися до виходу. Це виглядало з його боку зовсiм не патрiотично... Якщо вiн зараз вирушить, то встигне на вечiрнє чергування i не втратить своїх грошей. Було б через що їх втрачати!

...До вечiрнього чергування в готелi вiн прибув за десять хвилин до початку змiни. Встиг швидко сполоснутися пiд душем в одному з вiльних номерiв, одягти форму — грайливого вигляду короткий пiджачок, смугасту сорочку з блакитним метеликом i рожевi брюки. Коли вiн уперше побачив цю унiформу, його ледь не знудило. Тепер же лише смiшило, коли вiн щоразу оглядав себе в дзеркало.

Приїжджих у цей перiод було небагато. Та й номерiв в цiй приватнiй обителi «iнакомислячих» теж було обмаль — двоповерховий охайний будиночок складався з десяти затишних «альковiв», ресторанчика i однiєї зали для проведення прес-конференцiй.

Макс сидiв у невеличкiй комiрчинi в кiнцi коридору. Вона йому подобалася. Принаймнi тут тихо i нiхто не заважає писати, читати чи думати про своє. Потреби нечисленних постояльцiв невеликi — вони надто зайнятi собою. Зазвичай, це iноземнi туристи, котрi мандрують удвох. Їм не до Макса. Хiба що зроблять кiлька замовлень з ресторану. Гiрше, коли клiєнт приїжджає сам i починає шукати певних пригод. I бажано поблизу, так би мовити, не вiдходячи вiд каси. Тодi Максу доводиться докладати чимало зусиль, щоб не начистити особливо нахабним пику.

Таким був Ерiх — американець нiмецького походження з одинадцятого номера. Високий, вбраний в дорогий костюм, з iмпозантною сивиною на скронях, без жодної ознаки своєї iнакшостi, вiн справляв враження заможної i досить самотньої людини. Пропозицiю «повечеряти разом», яку вiн зробив Максовi в перший вечiр свого перебування, висловив ненав'язливо, але вiдверто. Мужньо вислухавши вiдмову, все ж таки продовжував навiдуватися до Максової комiрки — потеревенити про те, про се на сон грядущий. Спочатку Макс поставився до цих вiзитiв з пересторогою i усiляко намагався триматися подалi вiд непроханого гостя. Думка про те, що доля пiдсовує йому новий досвiд, яким вiн не зможе скористатися, гнiтила його. Згодом, коли вiн зрозумiв, що Ерiх не збирається зазіхати на його цноту, у Макса прорiзався слух до того, що той говорив, а ще через деякий час з'явилась i можливiсть вiдповiдати, не переймаючись дратiвливими думками про збереження своєї чоловiчої сутностi.

Сьогоднi Ерiх також прийшов з пляшкою шотландського вiскi, яку привiз iз собою, сiв навпроти Максового диванчика в крiсло i, як завжди, заговорив так, нiби продовжував думки вголос. Макс дивувався тому, що, вочевидь, йому просто байдуже з ким розмовляти. Власне, те ж саме вiдчував i вiн, Макс. Коли наважився запитати, чим заслужив таку увагу, Ерiх вiдповiв:

— Ви вмiєте слухати. I заговорив про апокалiпсис, що було для Макса навiть доречним — саме сьогоднi в тому кiнозалi вiн i вiдчув наближення особистої катастрофи. Тому слухав Ерiха хоч i в пiввуха, але з внутрiшньою саркастичною посмiшкою.

— Усi вважають, що то має бути якийсь загальний великий катаклiзм, — бурмотiв Ерiх. — Щось подiбне до велетенського цунамi, падiння метеориту, розлому земної кори, всесвiтнього потопу, землетрусу з виверженням одразу всiх вулканiв. Нiчого подiбного! Апокалiпсис уже настав. Непомiтно — тому i моторошно. Поглянь телевiзiйнi новини, чи мильнi опери, чи розважальнi шоу. Хiба це не апокалiпсис? Вiн давно розпочався в головах. А цунамi та землетруси — то лише його зовнiшнi прояви, реакцiя природи на весь цей абсурд. Менi тiльки цiкаво вирахувати, яка подiя була його передвiсником. Хитрiсть у тому, що цiєю подiєю, тобто точкою вiдлiку, могло будь-що — вiд польоту в космос до... розбитого люстерка, яке впустила маленька дiвчинка посеред перехрестя на вулицi Буенос-Айреса чи вашого Києва... Немає значення, чому у НЬОГО увiрвався терпець. Вип'ємо...

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю»

Обсуждение, отзывы о книге «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x