Ірися Ликович - Твоя дитинка

Бо ночi бувають дуже довгими. А дощi - густими, проливними i стiноподiбними.

Її однокласницi, тодi коли вона пiдмiтала все, що можна пiдмести, дивилися «Санчо Панду». Маленька трудiвниця так любила слухати в школi, як дiти обговорюють цей мультик. Навiть уявляла собi всiх героїв, нi разу їх не бачивши. Вона пiзнала б їхнi голоси, нiколи їх не чувши, бо носила в собi свiй малесенький свiт самотностi…

Увечерi, якщо вдома було спокiйно, вона читала. В її кiмнатi не було вимикача, лише в коридорi. Тому, коли батько проходив поруч, то обов'язково свiтло вимикав. Тодi не залишалося нiчого, окрiм розмов iз клоуном…

Нiна готується на роботу: мугикаючи пiсеньку, пiдфарбовувала хитрi оченята. Вона це робить уперше за останнi кiлька мiсяцiв. Дiвчина усмiхається своєму вiдображенню i бiжить взувати чобiтки…

- Гей, мавпеня, ану дуй сюди! - кричить Алоїз iз лiжка.

Вона сердито пiдходить до нього. Мовляв, чого тобi знову?

- А поцiлувати мене на прощання?

Дiвчина схиляється, аби чмокнути його в носик, але напiвсонний коханий помiчає її нафарбованi губки.

- Ану-ану, покажися… Ти що - губи нафарбувала?

- А що, менi не можна? Коли ми тiльки познайомилися, я завжди їх пiдмальовувала! Навiть носила накладнi нiгтi!

- Бо ти була сучкою!

- Якщо й була, то що? Хiба тодi не вона тобi сподобалася?

- Ти була сучкою, - повторює вiн насуплено. - Хотiла дико кохатися! Я, мабуть, нiколи не зможу цього забути!

- Ну все, злюко, я побiгла на роботу.

- Стривай! Ану глянь на мене своїми пiдступними оченятами! Що ти червонiєш, га? У чому рiч?

- Та що ти причепився? Пусти, я зараз плакатиму… Аааааааааааааааааа…

- Поплач-поплач… Тобi не зашкодить.

- Пусти мою руку, ааааааааааааа…, - хникає.

- Ти що - когось маєш?

- Ти дурень? У тебе знову починається параноя?

- Ну i чому ми не вiдповiдаємо на запитання? Чому червонiємо? Чому ховаємо погляд? Такi всi нафарбованi… Спiваємо перед дзеркалом, взуваємо високi чобiтки, коротку спiдничку… Сучка прокинулась, так? Тiчка починається? Я що - кохаюся з тобою мало? Тiльки день i нiч це й роблю! Тобi мене замало?

- Пустииииииииииииииии… ааааааааааа… Дурень дурний!

- Ану подивись менi в очi, якщо це все не так! Тобi що - емоцiй не вистачає, вражень?

- Поцiлуй мене…

- Нi, вiдповiдай!

- У мене нiкого немає, крiм тебе.

- Давно?

- Пiвроку.

- Ти брешеш.

- Не брешу. Чесно.

- Чому ж ти сьогоднi раптом намалювалася?

- Пустииииииииииии! Менiiiiiiiiiii на робоооооооотуууу!

- Ти вже й так запiзнилася! Давай, давай! Ти менi подобаєшся заплаканою! До речi, ти розкiшна у цих чобiтках.

- Чекай, я напишу СМС, нехай мене хтось пiдмiнить.

- Потiм напишеш. Ти мене кохаєш?

- А кого я ще можу кохаааааааатииииииии?

- Хто тебе знає, брехуху!

- Дурееень дурниииий!

- Якого ти так любиш.

- Ти в цьому впевнений?

- Ну принаймнi, якого так хочеш.

- Зараз не хочу!

- Хiба? А що це на моїй долонi таке мокре? Що це, мавпочко моя брехлива?…

Привiт, мавпеня!

Бачиш, яка ти? Я тобi - про кохання, а ти менi - про собори, iнтерв'ю, нiмецьких хлопцiв та їжу. Вiдчуваєш рiзницю? Ти живеш зовнiшнiм, а я - внутрiшнiм. Але не бай! Якось то воно буде.

Про рудого нiмецького хлопця дуже цiкаво. Що ти хочеш менi цим сказати? Ти хотiла мене заспокоїти? Оригiнальний спосiб. Це таке, якби я тобi почав писати про дiвчат. Цiкаво було б побачити твоє личко з хитрющими оченятами, якби я сказав, що мене дiвки на вулицi перестрiвають? Будь розумною! Навiщо тобi нiмцi?

За фотки дякую. Кiмнатка в тебе кльова. Як маленька тюрма. А лiжко розкладається? Де я тебе буду ДЕРТИ?!

Надсилай ще.

Твiй Алоїз.

P.S. До речi, ти менi сьогоднi снилася.

Ти вiдвiдуватимеш мовнi курси. Спостерiгатимеш за iноземцями-одногрупниками. Намагатимешся з'ясувати, хто для чого вивчає мову. Праворуч сидiтиме китаянка Джоко, лiворуч - бразилiйка, iменi якої ти так i не зумiєш вимовити.

Уперше ти зайдеш в аудиторiю, де пануватиме повна тиша.

- Гей, народе, - скажеш ти через кiлька хвилин, - давайте знайомитися! Давайте про щось балакати.

Вони тiльки нiяково знизуватимуть плечима.

- Що таке? Чому ви всi мовчите? - знову запитаєш.

- Ми вже пробували, та нiчого не виходить - вiдповiсть майже на мигах японець Пiнк.

- А-а-а-а-а! - розумiюче протягнеш.

Потiм гулятимеш мiстом iз дiвчиною з Казахстану. Вiдвiдаєш блошиний ринок. Побачиш перший у своєму життi хмарочос. Першого гея. Першого трансвестита. Перший пам'ятник нетрадицiйнiй орiєнтацiї.

Дiзнаєшся, що авiаквиток iз Мюнхена до Берлiна можна придбати всього за один цент!