Євген Положій - Мері та її аеропорт

Здесь есть возможность читать онлайн «Євген Положій - Мері та її аеропорт» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2008, ISBN: 2008, Издательство: Фоліо, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Мері та її аеропорт: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Мері та її аеропорт»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Одвічні нескінченні суперечки між прагненням суспільства нівелювати особистість та внутрішню свободу, між коханням та бажанням помститися коханню, між мріями жінки створити аеродром — надійний і стабільний, та прагненням чоловіка використати цей аеродром лише як злітну смугу… Ця історія про Германа та Мері — про те, як легко можна втратити кохання і як важко звільнитися потім від нього; про те, як швидко руйнуються, здавалося б, непохитні зовнішні світи, лишаючи порожнечу, і якими міцними інколи виявляються начебто ламкі внутрішні світи героїв… Захоплююча, інколи смішна, інколи сумна книжка, в якій, як і в житті, щастя обов’язково є — бо його не може не бути.

Мері та її аеропорт — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Мері та її аеропорт», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Тепер до Журавля — його прихопили на його дружині Соні, яка колись вляпалась у халепу в Греції («Пам’ятаєш такого відомого російського бандита Соляника, його в Салоніках убито? Та ще історія!»), її посадили там у в’язницю, але чомусь випустили. Вона повернулась додому, тут у неї дитина, дівчинка, вісім років, і закрутила якусь ідіотську аферу із закордонними паспортами, по якій було відкрито справу — їй до восьми років світить. А паралельно віддала один зі своїх закордонних паспортів старим знайомим на вулиці Першотравневій. Сподівалась вискочити як-небудь швидше, поки не заламали. Коротше кажучи, при такому розкладі, коли у квартирі, крім трупів, знаходять документи Соні, у якої вельми сумнівна біографія і справа на хвості, чоловік — двічі судимий, до того ж трохи наївний хлопець, який любить Соню («Ефектна дівка, ти б бачив! Але потаскана вже трохи…») і її доньку до нестями, то кращу кандидатуру, ніж він, знайти важко. Але, мабуть, чогось їм там не вистачало, думається, швидше за все, сама Соня знає щось таке, що змусило ментів домовлятись із нею і шукати причеп у вигляді ще одного подільника. А може, Соня виявилася на початку не такою вже і сукою і просто пожаліла Журавля… До того ж, мало хто повірить, що дрібний крадій та розбишака Журавель самотужки впорався з п’ятьма. Тому потрібен ще хтось. Але чому ти? Це така дивна загадка, яку, боюсь, ніхто, крім самого Журавля, нам не відгадає. Тепер тебе, ні сіло ні впало, випускають, тобто, треба думати, чи знайшли більш достойного кандидата на роль убивці, чи то щось переграли по ходу з Сонею та Журавлем… Ти спитаєш, для чого ж тому іспанцю вбивати своїх, так би мовити, колег? Є така версія, що дівчата почали працювати на два фронти, тобто, незважаючи на таку «кришу», їх прищучило ще й СБУ, і вони почали зливати інформацію туди, в результаті чого в Македонії та Іспанії заарештували чимало торгівців людьми і накрили кілька перевалочних пунктів. До того ж, коли людина розуміє, що скоро справі кінець, то намагається вкрасти побільше… От по їхні душі й прислали Сезара… Надя, його майбутня начебто дружина, напевно, нічого про це не відала, але взагалі багато що знала і тому була зайвою, тому теж була вбита, а от мент і його дружина просто випадково там опинилися, зайшли кави попити…

Антон перевів подих. Сашко спитав у Германа, які його враження і думки, але в Германа чомусь не було ні вражень, ні думок. Він сидів, схиливши голову на груди: сильно розболівся живіт, в очах попливло, і сприйняття подій стало нечітким і нецікавим. Хотілося одного — якнайшвидше все забути. Слова Антона і Сашка, який постійно щось доповнював і уточнював, доходили до Германа, наче крізь ватну стіну, наче уві сні, і він уже не розумів, де закінчується речення, а де воно починається, де закінчується сон і починається реальність — і навпаки. Він сказав: «Мері». — «Що?» — перепитали вони. «Я хочу бачити Мері!» — повторив Герман.

Вони відвезли Германа додому і розпрощалися.

Щойно після ванни голова Германа торкнулася подушки, його не стало. Так, певно, зникатиме Всесвіт після чергового великого вибуху. Холодно і миттєво.

2. ЧЕ

Как только мы поймем, что такое смерть, самой идеи, что можно умереть, даже не возникнет.

Ошо Раджниш

Мэри и ее кот

Сначала придется рассказать о тех, кто умер.

Последним умер Стракоша. Стракоша — это мой кот. Старый, облезлый, своенравный серый беспородный кот. Он прожил двенадцать лет, то есть его возраст, если пересчитать на человеческий, был где-то около восьмидесяти.

Мне двадцать семь, я не облезлая, покладистая и не беспородная шатенка. Если перевести мой возраст на кошачий, то мне что-то около четырех лет. Тем не менее, мы всегда отлично ладили.

Надо сказать, я очень сильно любила это животное. Совсем не так, как людей.

Кроме всех несомненных достоинств, Стракоша обладал редкой, насколько я разбираюсь в котах, особенностью: раза по три на день он онанировал. Или мастурбировал, как вам больше нравится. Первый раз это случилось, когда Стракоша был еще достаточно юным котенком, во время воскресного обеда, прямо на кухне.

Отец удивленно-рассерженно рявкнул и пнул его ногой. Но это Стракошу, конечно же, только раззадорило. Впрочем, отец не был необходимым условием проведения мероприятия, неизменными зрителями шоу, которое продолжалось всегда, стали мы с мамой.

Обычно все происходило так: Стракоша выходил на середину комнаты, выгибал спину, впивался взглядом в маму или в меня и начинал энергично двигать задом. Невероятные звуки, которые он издавал, становились все громче, темп все быстрее, наконец Стракоша валился на бок, громко урча и пытаясь угрызть ковер, дергался и заканчивал свое некошачье дело. Как ему это удавалось делать без рук, то есть без лап, так и осталось Стракошиным маленьким секретом.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Мері та її аеропорт»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Мері та її аеропорт» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Євген Дудар - Штани з Гондурасу
Євген Дудар
Євген Федоровський - «Штурмфогель» без свастики
Євген Федоровський
Євген Положій - Вежі мовчання
Євген Положій
Євген Положій - Пан Зривко
Євген Положій
Євген Положій - Дядечко на ім’я Бог
Євген Положій
libcat.ru: книга без обложки
Євген Гуцало
libcat.ru: книга без обложки
Александр Пушкин
Євгенія Кужавська - Микола Зеров
Євгенія Кужавська
Отзывы о книге «Мері та її аеропорт»

Обсуждение, отзывы о книге «Мері та її аеропорт» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x