Малгожата Гутовська-Адамчик - Дівчата з 13-ї вулиці

Здесь есть возможность читать онлайн «Малгожата Гутовська-Адамчик - Дівчата з 13-ї вулиці» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Львів, Год выпуска: 2014, ISBN: 2014, Издательство: Урбіно, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Дівчата з 13-ї вулиці: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Дівчата з 13-ї вулиці»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Ви ще не читали такої відвертої, правдивої та проникливої книжки, де з надзвичайним розумінням описуються проблеми чотирнадцятирічних!
Вічно похмура Агата, легковажна Клаудія й старанна відмінниця Зося — однокласниці, але не подруги. Занадто вони різні! Та несподівано доля зводить дівчат разом. Вони отримують незвичайне завдання — читати вголос їхній однолітці Магді, яка лежить у комі після нещасного випадку. Вражена Агата розуміє, що ця дівчина і є таємничою незнайомкою, яка віднедавна постійно їй снилася! Своїми здогадами вона ділиться із Клаудією та Зосею. Тепер у них є спільна мрія: Магда мусить прокинутися…
Переклад з польської

Дівчата з 13-ї вулиці — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Дівчата з 13-ї вулиці», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Агата незграбно пояснювала, а чоловік не зводив погляду з доньчиної руки. То брав її й цілував, то клав на ліжко.

— Залишіться тут, я мушу подзвонити! — і він вибіг з кімнати.

— Це сталося! — зітхнула Агата. Підійшла до Магди й погладила її по голові. — Спасибі, ти врятувала нашу честь!

— Мабуть, я стану медсестрою, — побожно прошепотіла Клаудія.

— Здуріла?! — обурилася Зоська. — Стань лікарем. Замість мене, — додала вона. Абсурдність цієї пропозиції розсмішила дівчат до знемоги.

— Гаразд, ходімо. Будь чемною, принцесо! — сказала Агата й поцілувала Магдине чоло, а решта дівчат зробила те саме. — А якщо хтось тебе скривдить, збирай лахи й приходь на той бік вулиці. У мене завжди знайдеться для тебе місце.

Коли повернувся Магдин батько, дівчата були готові до виходу.

— Ну, стара, респект! — сказала Клаудія, коли вони опинилися за ворітьми. Потиснули з Агатою руки. — Навіть не знаю, що сказати. Ти мене вразила.

Агата лише стенула плечима.

— Бо він мене роздратував. Ми собі жили вимотуємо, а він: «Це нелогічно!»

— У медицині не все буває логічним. Іноді батьки розповідають удома про різні випадки, коли людина така хвора, що коли вірити лікарям, то вже й жити не повинна, але все-таки живе й часом навіть долає невиліковну хворобу, — сказала Зося.

— Сама бачиш. Вона прокидається, я це відчуваю. Вона робить це заради нас.

— Певне, заради себе, — пробурмотіла Клаудія.

— Заради себе чи заради нас, яка різниця. Головне, що нам вдалося! — Агата раділа як дитина. Вона була така схвильована, на щоках палали червоні плями, а в очах витанцьовували веселі іскорки.

— Але це лише початок, — зітхнула Зося.

— Не ний, бо зараз дістанеш! Я саме зрозуміла, що геть змучилася. Дуже мене виснажили ці відвідини. Ходімо до мене, замовимо собі піцу.

Усі радо пристали на цю пропозицію. Агата відчинила хвіртку ключем. Біля будинку стояли два автомобілі.

— Ого, ціле стадо гібонів удома! — невдоволено пробурмотіла Агата.

— Тоді ми краще підемо, — запропонувала Клаудія. — Щоб тебе не лажати…

— Та що ти?! Яке там лажати? Якось прослизнемо. Просто не вдавайтеся з матір’ю в балачки.

Побачивши дівчат, Мацек відволікся від телевізора і з вигуком: «Привіт, сирено!», кинувся до Клаудії з відкритими обіймами. Почувши це, Агатина мама вийшла з кухні, витираючи руки об кольоровий фартух. На її обличчі з’явилася несмілива усмішка.

— Мамо, це Клаудія й Зося, мої однокласниці.

Дівчата зніяковіло вклонилися.

— Поїдемо на морозиво? — добродушно поцікавився Мацек.

— Хочете чаю? — запитала мати.

— Умгу. І можеш замовити нам піцу? — попрохала Агата.

Жінка відреагувала якось дивно, вона так зраділа, ніби зірвала джек-пот.

— Так, звичайно! Хвилиночку. Яку саме?

— Та однаково. Хіба що котрась із вас вегетаріанка?

Дівчата заперечно похитали головами.

— Замов якусь мішану. Тільки велику. Або дві середні.

Увійшли до Агатиної кімнати.

— Класна в тебе мама, — сказала Клаудія.

— Справді? Я не помітила.

— Усі вони приємні, коли приходять гості.

— Моя ні, — спохмурніла Зося, і дівчата вибухнули сміхом. — Спробувала б я попрохати її зробити чаю! Вона б сказала так: «Знаєш що, чудова думка, зроби й мені!»

— Моя б зробила. За умови, що була би вдома, і цукор не скінчився.

— Пані Аліція класна. Така… нормальна, як ви гадаєте? — запитала Зоська.

— До речі! — згадала Агата. — Хто з нас приходить у понеділок?

— Здається, ніхто? — припустила Клаудія.

— Чому це? Ти що, хочеш відмовитися? Здуріла?!

— Якраз тепер, коли є якісь результати?! — Зоська теж нічого не розуміла.

— У понеділок моя черга. Але її батько…

— Що батько? У будні його немає.

— Якось був. А я не вмію так, як ти, не сперечатимусь. Якщо він накаже піти, то піду.

— Шкода, що ти не така слухняна, коли Міс Тропік наказує вивчити хімію!

— Я б теж поступилася, він дорослий, і це його дім, — підтримала Клаудію Зося.

— А звідки ви знаєте, що він не передумав? Може, побачив, що наші зусилля не такі вже й марні, і змінив думку? Не можна зараз від цього відмовлятися!

— Ну, гаразд! — відповіла Клаудія й важко зітхнула.

Зелений светр Агати! Це треба було побачити, як дівчина, схожа на Агату, але вбрана в темно-зелений светр, іде коридором, розмахуючи форменим жакетом. Як її минають учні з різних класів і перешіптуються, озираючись, бо не вірять власним очам. Ця дівчина не надягла жакета, справді, мабуть, зробить це перед самим уроком, останньої миті. Ця дівчина не була схожа на Агату, хіба що мала її волосся, очі, руки, вуста й ніс. Ця дівчина в зеленому светрі посміхалася! Так, це явно була не Агата. Не та Агата.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Дівчата з 13-ї вулиці»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Дівчата з 13-ї вулиці» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Дівчата з 13-ї вулиці»

Обсуждение, отзывы о книге «Дівчата з 13-ї вулиці» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x