LibCat » Книги » Проза » Контркультура » Александр Подервянский - Король Літр [збірник]

Александр Подервянский - Король Літр [збірник]

Здесь есть возможность читать онлайн «Александр Подервянский - Король Літр [збірник]» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2013, ISBN: 2013, Издательство: Array Литагент «Фолио», Жанр: Контркультура, Драматургия, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Читать книгу

Название:
Король Літр [збірник]
Автор:
Александр Сергеевич Подервянский
Издательство:
Array Литагент «Фолио»
Жанр:
Контркультура / Драматургия / на украинском языке
Год:
2013
Город:
Харків
ISBN:
978-966-03-6324-3
Рейтинг книги:
5 / 5. Голосов: 1
Избранное:

Добавить в избранное
Отзывы:
Написать комментарий
Ваша оценка:
- 100
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5

Король Літр [збірник]: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Король Літр [збірник]»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

До збірки увійшли п'єси «Король Літр», «Свобода», «День колгоспника», а також оповідання та статті, в яких розкривається оригінальний талант автора.
«…в цьому підвалі, де ще літав дух старого пірата, гриміли ударні, музика відскакувала від стін і гупала по вухах. Тіла присутніх потіли і вібрували. Федір видерся на драбину і звідтіля страшно завивав у трубу: «Я безкінечність! – кричав він. – Ти теж безкінечність! Ви всі безкінечність! Ви думаєте, що труси вдягнуті на вас? Помиляєтесь! Труси одягнуті на безкінечність!» Спонтанність дійства і його безкомпромісність висікали небесну електрику. Пацюки розбіглись по норах. Борис Іванович літав у повітрі, вимахуючи милицями, як крилами. Красуні співали п'яними, низькими, як в Аманди Лір, голосами. Жалобна червона стрічка з бронзовим написом «Тов. полковніку Сідоруку от сослуживцев» звивалася кільцями і хиталася, як дресирована кобра».

Король Літр [збірник] — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Король Літр [збірник]», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема

Шрифт:

↓

↑

Сбросить

Интервал:

↓

↑

Закладка:

Сделать

Мент набрасується на Літра ззаду і прийомом самбо закручує йому руку за спиною. Заарештованого у такий спосіб Літра осмілілі сери пиздять шваброю.

Йорік.

Ага-a! Спіймався. хтивий павіане!
Ми кару лютую придумаєм тобі
За всі твої паскудства!
Блядовитих дівчат твоїх розріжем на шматочки
І будем годувать – шоб ти сказився, —
Тебе частинами їх курв'ячого тіла!

Гонерілья (налякано).

Нема нічого спільного між нами.
Я бачу в перший раз цього маньяка.

Рейгана.

Я теж його не знаю, мій королю!
Але Корделія частенько з ним їблася!

Корделія.

Їблася, так і шо? Ібеться гніда,
Їбеться вош і бабка Степаніда!
Я помилялася в світогляді своєму.
На мене вплинула розпуста буржуазна.
Але тепер, осяяная сяйвом ідейного прозріння,
Я дрочити сумлінно буду Англії на користь.
Я на пизду краплину валєр'янкі кокетливо наллю,
А потім кицю пущу лизать полезное лекарство.

Рейгана і Гонерілья.

І ми! І ми!

Йорік.

Хвала жіноцтву!

Всі сери кричать: «Ура!», радіють і на радощах плачуть. Ніким не помічений до тронного залу тихо крадеться Привид. Книгу «Тімур і його команда» він держить в зубах, а руками тягне за роги старого вонючого цапа. Він нишком підкрадається до Літра і з усією силою пиздить його книгою «Тімур і його команда» по голові. Від несподіваного удару всі охуевають.

Привид.

Ха-ха-ха-ха! Гадали, шо я мертвий,
Трясу мудями в пеклі потойбічнім?!
А ви – горілочку п'єте і баклажаном солодким снідаєте.
Дурні поцоваті! Я вічно будужить,
Бо не буває таке, шоб Привида хто-небудь запиздячив!
Це вам усім піздєц настане скоро!
Ха-ха-ха-ха! Ги-ги! Ням-ням-ням-ням!
Я цапа вашого пиздячив по дорозі,
Я мордував і в ніс його, і в рота!
Тортури охуєннії придумав для вас я,
А на йому тренувавсь!

Цю неприємну похвальбу раптово нарушае цап. Дико мекнувши, він пиздить Привида рогами в сраку. Привид пада мертвий.

Літр.

Оце герой, товариш бородатий!
Я пропоную його на посаду мілорда-канцлєра!

Йорік.

Замовкни, пиздоболе, це – провокація!
Твій цап – шпигун німецький!
Він показав дорогу супостату до штабу нашого.
Йому й тобі – піздєц!

Корделія.

Я пропоную в гандона їх засунуть, мій королю!
У мене є гандон із Сінгапура,
Чи, може, із Ганконга, еластичний!
У нього і бугай залізти зможе.
Ми зверху їх зав'яжемо, а самі —
Дивитись будем на тортури страшні
Через резину світлу і прозору!

Корделія вийма з пазухи гандон і надуває його до потворних розмірів.

Починає тихо грать баян. Під звуки баяна Літра з цапом зав'язують в гандон.

Деякий час гандон сам плигає по сцені і мекає, потім застигає на місці Тихо звучить мелодія «Падмасковниє вєчєра».

Йорік.

Накрилася пиздою та епоха,
Шовзад тягнула нас.

Рейгана.

Я присягаюсь
Віддать життя своє на користь людству!
Я буду грамоті учить, а не паскудству!

Гонерілья.

Я в авіацію піду. І буду пиздить
На дельтаплані бистрому шпіонів!

Входять два жлоби. Вони несуть картину «Три богатиря». Картина страшна

і велика, нести її жлобам важко. Несподівано картина виривається у них із рук і, як хвиля цунамі, припизджуе усіх.

Голос Привида.

Піздєц, ха-ха-ха-ха!

Прожектор висвітлює те місце, звідки лунає голос Привида. Це – трон. На ньому сидить Привид в рубашці кольору хакі і фуражці Вільгєльма-завойовника. В одній руці у нього «Тімур і його команда», в другій – Заратустра. У ніг Привида агонізірує гандон з Літром і цапом. По боках трону стоять два жлоби, шо принесли картину. Привид істерично регоче і кидає в глядачів тронними подушками. Під його веселий регіт завіса повільно закривається.

Завіса

Свобода

На абсолютно темній сцені посередині стирчать двері, убого підсвічені рампою. В жахливій пітьмі, як вогники надії, блищать дві цигарки. Чути якесь гупання, стогін заліза та приглушені матюки, ніби п'яні вантажники намагаються дати раду важкому роялю.

З того боку, де блищать цигарки, чути приємний чоловічий голос.

Приємний голос.Тємніци, нахуй, рухнуть, і свобода нас встрєтіт радостно у входа…