Посеред сцени стоїть кацапське крісло, позбавлене художнього смаку. Над всім цим герб висить національний, на гербі зображено ведмедя. В одній руці в ведмедя молоток, а в другій – балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки. На кріслі сидить Маргаріта, мати Гамлєта, і вишиває комірець косоворотки.
Вона наспівує «Комаріки».
Непомітно, м'якою ходою підараса, входить Клавдій, хтивий дядько принца.
Клавдій.
Сьогодні я гуляв на датськом взморье
З твоїм синком красівим. Я канхвету
Харошу, очень вкусну йому давав.
Но он не взяв, мудило.
Маргаріта.
Клавдій (сам до себе).
(До Маргаріти.)
Канхвета «Тузік» очень нєхуйова.
Маргаріта (лагідно).
Клавдій.
Чимсь бздить у кабінеті,
Неначе хтось насрав нечистоплотно?
Відкрийте хвортку, хами, шоб пробзділось!..
Підскочивши, два хама в косоворотках, в чоботях швиденько відкривають хвіртку У неї в ту ж мить влітає привид.
Привид.
Ага, падлюки! Всім скидать штани
І стати раком, щас піздєц вам буде,
Слівайте воду, йобані масони,
Чи як вас там?
Клавдій, Маргаріта і хами злякано виконують накази привида, який дико регоче і літає по кабінету.
Клавдій.
Мій Привиде, ніякої хуйні
Не робим ми – ко всем жидомасонам
Іспитиваєм злобу і ненависть
І каждий день національні гімни
На балалайці хором ісполняєм.
Бояться нас жиди та басурмани,
Прєстіж крепчает, мощно возрастает
День ото дня процент жиров у маслі.
Довольні хами, ситі в них їбала.
Гараздо меньше стало підарасів.
Ібошать всі вони, як папа Карло,
На «хімії» в Черкасах, лізбіянки
Усі на Соловках…
Входить Гамлєт. Він у сраку п'яний. В одній руці у нього дрючок, в другій – шампанське.
Привид.
Дивись, мій сину, це – жидомасони,
Ти запиздяч дрючком їх по печінці,
Потом мінє доложиш. Шо не ясно?
Гамлєт.
Папаша, все буде в лучшем відє, не хвилюйтесь!
Гамлєт пиздить усіх дрючком. Пиздячить герба з ведмедем, потім заливає шампанське в рояль і шпроти запускає туди ж. І по роялю пиздить дрючком. Рояль гуде.
Привид.
Мій сину, то рояль, а не жиди,
Його не нада пиздить, за валюту
Його я купував…
Гамлєт.
Ібавя всі роялі,
Всю валюту і всіх жидів!..
Гамлєт пиздить привида дрючком. Привид пада. На полу лежать трупи, попизджені Гамлетом. В роялі тихо плавають шпроти.
Входить Зігмунд Фрейд. Його окуляри таємниче блищать у темряві.
Гамлєт (потихеньку починає тверезитись).
Ітогі падвєдьом: упиздив тата,
І мамку запиздячив з рідним дядьком.
Попиздив мєбєль ценную, герба
Національного хуйнув,
Усюди смерть, розруха…
Не буду більше пити я!.. Хоч правда,
Яка розумная цьому альтернатіва?
Ех, блядська Данія!
Піздєц всім сподіванням!..
Гамлєт рве на собі толстовку. Тихо грає музика, приємний голос співа «Яблучко». Зігмунд Фрейд підходить до Гамлєта, коле його шприцем у сраку і уводить до божевільного дому.
На сцені з'являються семеро матросів в жахливих чорних бушлатах. Пісня «Яблучко» переможно шириться. Під веселі звуки «Яблучка» матроси мовчки страшно відбивають чєчьотку.
ДІЙОВІ ОСОБИ
Вєнєдікт Абрамовіч,сноб.
Пєрєц Моісєєвіч,сноб.
Свирид Свиридович,сноб.
Поліна Йосипівна і Ельза Піздаускас,снобихи.
Скворцов,вєдущій передачі «В мірє животних».
Дія відбувається в квартирі Свирида Свиридовича. Квартира Свирида Свиридовича обвішана різним шматтям, в числі якого: ручна ворона в клітці, портрет святої Варвари, бюст східного деспота, іржаве відро, прибите до стелі, напівзїдений клопами метелик, розп'ятий на стіні, забитий Хемшгуеєм кабан, картина з голими шлюхами, діван в стилі рококо, в якому їбеться шашель, та інше. За брудним столом сидить Свирид Свиридович, пале люльку і дивиться «В мірє животних». На столі лежить книга. На книзі написано: «Гомосексуалізм і східна філософія». Автор книги Цюнь Хунь Мунь.
Скворцов (в телевізорі). Інтересно, что с наступлєнієм брачного пєріода повєдєніє саламандри мєняється. Обратітє вніманіє на вздувшієся желєзи саламандри у основанія ейо хвоста.
Читать дальше