LibCat » Книги » Проза » Контркультура » Александр Подервянский - Павлiк Морозов [збірник]

Александр Подервянский - Павлiк Морозов [збірник]

Здесь есть возможность читать онлайн «Александр Подервянский - Павлiк Морозов [збірник]» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2013, ISBN: 2013, Издательство: Array Литагент «Фолио», Жанр: Контркультура, Драматургия, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Читать книгу

Название:
Павлiк Морозов [збірник]
Автор:
Александр Сергеевич Подервянский
Издательство:
Array Литагент «Фолио»
Жанр:
Контркультура / Драматургия / на украинском языке
Год:
2013
Город:
Харків
ISBN:
978-966-03-6327-4
Рейтинг книги:
3 / 5. Голосов: 1
Избранное:

Добавить в избранное
Отзывы:
Написать комментарий
Ваша оценка:
- 60
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5

Павлiк Морозов [збірник]: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Павлiк Морозов [збірник]»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Лесь Подерв’янський – скандально відомий український письменник і художник. Його епатажні п’єси, що були спочатку записані на аудіокасетах і CD-дисках, принесли йому велику популярність. Тепер з його творами можна познайомитися на сторінках цієї збірки.
Читаючи цю книжку, ви відкриєте для себе, що герої Леся Подерв’янського, на жаль, не такі вже нереальні, як це може здатися на перший погляд, а тонка іронія та гумор автора дозволять вам ще і ще раз посміхнутися над трагікомізмом нашого життя.

Павлiк Морозов [збірник] — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Павлiк Морозов [збірник]», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема

Шрифт:

↓

↑

Сбросить

Интервал:

↓

↑

Закладка:

Сделать

Пєлагєя Нилівна (ридаючи, до генерала).

Мій любчику, яка хуйова жизнь!!!
Хотілося б, усе в пизду пославши,
Вдвох милуватися у бані на полиці,
І віничком любовно пиздитись, і сьорбати чайок.
А замість цього у тєбя разведка, Філін,
Пиздобол Канаріс, а у мене —
Мій чоловік, алкаш і бабник,
І два сини – епічєскіх героя,
Бодай би їх побили метастази!..

Філін.

Я знаю, храм стоїть серед болота,
А в храмі – домовина на цепу.
Про це не знає жодная сволота,
Шов домовині тій сліпий пророк живе.
Зовуть його Микола. За життя
Хуйні він різної навигрібав довкола
Так дохуя, шо світлий Аполлон,
Якому поїбать обично на страждання
Припездяного нашого народу,
Раптово зглянувся і швидко осліпив
Миколу стрілами, шоб той не бачив
Більш пиздоватізму і не страждав
Безсмислєнно, як ми усі страждаєм.
Ходім до нього, він скаже, як нам жити.
Бо нема ніякого терпіння.
Так дальше жить ніззя, скрізь долбойоби!..
Навіщо, мамо мудрая сова, мене ти народила?!

Філін б'ється головою об сосну. Сосна ламається.

Генерал Власов.

Ну-ну, майн лібер Совушка, не плач!
Прийде Гудеріан і з ним дядько Канаріс,
Мішок смачних засмажених мишей
Вони тобі подарять…

Чути страшне рипіння дерев. На галявину, ламаючи дерева, виходить Павєл Власов – здоровенний, схожий на Кінг-Конга мужик, з сокирою на поясі. Павел Власов пиздить себе обома руками в груди, які іздають звук, ніби в зоні пиздять по рельсу. Всі ховаються.

Павел Власов (страшно ричить).

Мать! Мать! Мать!

Генерал Власов.

Ну, бля, піздєц!..

Пелагея Нилівна.

Тихіше, помовчіть! Бо як побачить,
То зїсть усіх, а Філіном закусить!

Генерал Власов(з гордістю).

А всьо-такі, синок на мене схож.
Його би в ПТУ, чи в інститута…
А так – немає смисла нікакого,
Шо він пиздячить ліс і розриває
Навпіл шатунів, і греблі рве…
Діяльність пиздувата!

Філін (здогадався).

Ха, він – лишняя людина!..

Павел Власов меланхолійно лама об коліно віковічні сосни.

Раптово помічає нашу компанію і іздає страшне кінг-конпвське гарчання. Налякані радіхони разом з жирною совою безпорадно бігають у монстра між ніг і від жаху страшно кричать. Причому підступний Власов-батько, відступаючи, заманює синка до оркестрової ями. Зі звуком скинутого з дзвіниці дзвона Павел Власов валиться в яму на фаготні контрабаси.

ДІЯ ДРУГА

Гидке болото з отруйними випарами і сюрреалістичними міражами. В центрі болота стоїть вдало вкомпонований в пейзаж храм Аполлона. Храм представляє собою древнєгрецький дорічєский ордер, з капітєлямі, пропілєямі і всією положеною поїбєнню, тільки зроблений, на відміну від грецького, з дерева російським способом «в лапу». Знизу храм Аполлона опирається на дві гидкі, жовті і брудні курячі лапи. На краю болота в позі мисливців на привалі художника Пєрова сидять два розпиздяї: Савва Морозов і його друг Щукін Обидва тримають в правій руці гранчаки з горілкою, а в лівій – блядєй.

Савва Морозов (показує гранчаком горілки на болото).

Дивись, ну гдє єщо така краса?
То Русь могучая, всього в ній до хуя —
Лісов, полєй і рек, болот, пустинь і тундри,
А также ітайги в ній сильно до хуя!..
І всюди Руссю пахнет! Человек
Здесь вольно нюхает тот запах до опиздініння…

Щукін (саркастично).

І шо, нанюхався, а потім сам насре,
Щоб інші нюхали? І шо характерно,
Ніколи сам не убере гавно,
А так лежать полишить.
Необразований, неграмотний мужик!
Нєт, всьо-такі нам до Європи
Срать і срать єщьо.

Савва Морозов.

А нравствєнне начало?
Мужик хоча й дурний, але святий.
Його ібуть, а він вніманія на те не обраща,
І хоч полезного не робить ніхуя,
Но і не злобиться. І любить все кругом:
Растєнія, звірят і пташенят,
Також дітей, людей, дівчаток, молодиць
І бога!

Щукін.

Бога не чіпай.
Сидиш собі в болоті із блядями
Та ящиком горілки, кіряєш, як мудак,
І лупиш комарів на товстій пиці.
Не можна говорити
Про бога в такому положенії!
Та крім того, навіщо богу здався ти —
Неграмотний казьол, шо тіки вміє,
Шо кірять та жінку пиздити?
Якби отут січас з'явився бог
Чи, може, якийсь святий, шо б ти сказав йому?
Нічого б ти не видумав, окрім:
«Сідай, давай кірнем». Мудилоти!