Лусі Мод Монтгомері - Джейн з Ліхтарного Пагорба

— «Коли разом співали всі зорі поранні [35] Книга Йова 38:7. »…, вся суть радості творіння у цьому, Джейн. Чи ж ти не чуєш безсмертної музики сфер? «Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині [36] Ісус Навин 10:12. !» Яка висока гординя, Джейн… сам Муссоліні їй не дорівняється. «Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих [37] Книга Йова 38:11. »… глянь, Джейн, як вони котяться, аж досі, але не далі, величний закон, якому вони беззастережно підпорядковуються. «Убозтва й багатства мені не давай [38] Приповісті, 30:8 !» — молитва Агура, Якеєвого сина. Цей Агур був розумною людиною, моя Джейн. Хіба я тобі не казав, що Біблія сповнена здорового глузду? «Глупак увесь свій гнів увиявляє [39] Приповісті, 29:11 ». Приповісті найбільш неприхильні до дурнів, Джейн,… і це справедливо. Дурні вносять більше замішання у світ, аніж злі люди. «Куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій мій Бог. Де помреш ти, там помру й я, і там буду похована. Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою [40] Книга Рут, 1:16-1:17. ». Найвищий рівень експресії та емоцій будь-якою мовою, який я знаю, моя Джейн… Рут до Ноомі… такі прості слова. Такі короткі… автор цих строф умів поєднувати слова, як ніхто інший. І знав достатньо, щоб не потребувати зайвих. Джейн, і найжахливіші, і найпрекрасніші речі можна виразити трьома словами, чи й менше… «я тебе кохаю»… «він пішов»… «він прийшов»… «вона померла»… «запізно»… і життя сповнюється світла або руйнується. «І затихнуть всі дочки співучі [41] Еклезіаст 12:4 »… чи ж не жаль їх хоч трохи, Джейн, тих немудрих вітроногих дочок співучих? Думаєш, що вони уповні заслужили на таке приниження? «Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали [42] Євангеліє від Івана, 20:13 »… крик найвищого розпачу! «Спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі! [43] Єремії, 6:16 » Ах, Джейн, ноги багатьох з нас давно уже зійшли з давніх стежок…, не можемо знайти дороги, щоб до них повернутися, хоч би скільки шукали. «Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу [44] Приповісті, 25:25. ». Чи ти колись чула спрагу, Джейн…, справжню спрагу…, палаючи від лихоманки…, щоб навіть Раю бажала не більше, ніж холодної води? Я відчував, і не раз. «Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна [45] Псалми 89:4. ». Подумай про таке Буття, Джейн, коли маленька хвилинка мучитиме тебе. «І пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить! [46] Євангеліє від Івана, 8:32 » Найстрашніші і найвеличніші слова світу, Джейн, бо всі ми боїмося правди і боїмося свободи…, ось чому ми вбили Ісуса.

Не все з того, про що казав тато, Джейн розуміла, але зберігала усе в пам’яті, щоб до нього дорости. Впродовж цілого життя траплялися їй спалахи прозріння, коли вона згадувала татові слова. Не лише з Біблії, а з усіх рядків, які він читав їй того літа. Навчив її розуміти красу слів… тато промовляв слова, наче смакуючи їх.

— «У сяйві місяця непевнім [47] «Glimpses of the moon» — фраза з п’єси В.Шекспіра «Гамлет, принц датський», дія 1, сцена 4 (переклад Л.Гребінки). Також назва повісті американської письменниці Едіт Вортон. »… одна з безсмертних літературних фраз, Джейн. Бувають такі фрази, — як справжні чари.

— Я знаю, — відповіла Джейн. — «По дорозі в Мандалай [48] «On the road to Mandalay» — фраза з вірша Р.Кіплінга «Мандалай». »… Я це читала у книзі міс Колвін… і «негучний ельфійський ріг [49] «Тне horns of elfland faintly blowing» — рядок з поеми А.Теніссона «Принцеса». ». Це так гарно, що аж болить.

— Ти зрозуміла суть, Джейн. Але, моя Джейн, чому… чому Шекспір залишив своїй дружині друге гірше ліжко [50] У своєму заповіті. «Сим заповідаю своїй дружині друге за якістю ліжко, усі речі…» ?

— Може, воно їй більше подобалося? — практично припустила Джейн.

— «Із уст немовлят, і тих, що ссуть [51] Євангеліє від Матвія, 21:16 »… напевно. Дивуюся, чому таке найбільш розсудливе пояснення не спало на думку коментаторам, що мучилися з цією фразою. Чи можеш здогадатися, ким була смаглява леді сонетів, Джейн? Ти знаєш, що, як поет оспівує жінку, вона здобуває безсмертя… прикладом є Беатріче…, Лаура…, Лукаста [52] Героїня поезій англійського поета 17 ст., Ричарда Лавлейса. …, Марія Верховинка [53] Highland Mary, вона ж Мері Кемпбел — кохана жінка і героїня поезій Роберта Бернса. . Про них оповідали через сотні років після їхньої смерті, бо великі поети їх кохали. Руїни Трої заросли бур’янами, але ми пам’ятаємо Гелену.